СЕКТАНТ — ЕТИМОЛОГІЯ
се́кта «релігійна громада, що відокремилася від панівної церкви»
запозичення з латинської мови;
лат. seсta «учення, напрям, школа» пов’язане із sequor «іду слідом»;
виведення від лат. secāre «різати» (Фасмер III 593; Holub–Lyer 433) необґрунтоване;
р. бр. болг. м. се́кта, п. ч. слц. вл. sekta, схв. се̏кта, слн. sékta;
Фонетичні та словотвірні варіанти
секта́нт
секта́нтство
сектя́р
сектя́рство
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
се́кта | білоруська |
се́кта | болгарська |
sekta | верхньолужицька |
seсta «учення, напрям, школа» | латинська |
sequor «іду слідом» | латинська |
secāre «різати» | латинська |
се́кта | македонська |
sekta | польська |
се́кта | російська |
се̏кта | сербохорватська |
sekta | словацька |
sékta | словенська |
sekta | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України