СЕКСТА — ЕТИМОЛОГІЯ
се́кста «шостий ступінь діатонічної гами; інтервал від будь-якої даної ноти до шостої цієї гами» (муз.)
запозичення з латинської мови;
лат. sexta «шоста», форма жін. р. від sextus «шостий», є похідним від sex «шість», спорідненого з гр. ἕξ, псл. šestь, укр. шість;
р. бр. болг. м. се́кста, п. вл. seksta, ч. слц. sexta, схв. се̏кста, слн. séksta;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| се́кста | білоруська |
| се́кста | болгарська |
| seksta | верхньолужицька |
| ἕξ | грецька |
| sexta «шоста» | латинська |
| від sextus «шостий» | латинська |
| sex «шість» | латинська |
| се́кста | македонська |
| seksta | польська |
| šestь | праслов’янська |
| се́кста | російська |
| се̏кста | сербохорватська |
| sexta | словацька |
| séksta | словенська |
| шість | українська |
| sexta | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України