СЕКРЕТКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
секре́т «таємниця»
запозичення з латинської мови;
лат. sēcrētum «віддалене місце, самотина; таємниця», sēcrētus «віддалений, таємний» утворені з префікса sē(d)- «без-, поза-» і основи дієслова cerno «просіваю, розрізняю, відділяю, враховую, пізнаю», спорідненого з гр. ϰρίνω «розділяю, суджу, вибираю», гот. hrains «чистий», дісл. hreinn, двн. hreini «тс.», псл. krojiti «кроїти», укр. край;
р. болг. м. секре́т, бр. сакрэ́т, п. sekret, ч. ст. sekret «печатка», схв. сèкрēт, слн. sekrét «туалет»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
засекре́тити
розсекре́тити
секре́тка
«спеціальний поштовий папір; лист на такому папері»
секре́тничати
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
сакрэ́т | білоруська |
секре́т | болгарська |
hrains «чистий» | готська |
ϰρίνω «розділяю, суджу, вибираю» | грецька |
hreini «тс.» | давньоверхньонімецька |
hreinn | давньоісландська |
sēcrētum «віддалене місце, самотина; таємниця» | латинська |
sē(d)- «без-, поза-» | латинська |
cerno «просіваю, розрізняю, відділяю, враховую, пізнаю» | латинська |
sēcrētus | латинська |
секре́т | македонська |
sekret | польська |
krojiti «кроїти» | праслов’янська |
секре́т | російська |
сèкрēт | сербохорватська |
sekrét «туалет» | словенська |
край | українська |
sekret «печатка» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України