СЕКРЕТКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

секре́т «таємниця»

запозичення з латинської мови;
лат. sēcrētum «віддалене місце, самотина; таємниця», sēcrētus «віддалений, таємний» утворені з префікса sē(d)- «без-, поза-» і основи дієслова cerno «просіваю, розрізняю, відділяю, враховую, пізнаю», спорідненого з гр. ϰρίνω «розділяю, суджу, вибираю», гот. hrains «чистий», дісл. hreinn, двн. hreini «тс.», псл. krojiti «кроїти», укр. край;
р. болг. м. секре́т, бр. сакрэ́т, п. sekret, ч. ст. sekret «печатка», схв. сèкрēт, слн. sekrét «туалет»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

засекре́тити
розсекре́тити
секре́тка «спеціальний поштовий папір; лист на такому папері»
секре́тничати
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сакрэ́т білоруська
секре́т болгарська
hrains «чистий» готська
ϰρίνω «розділяю, суджу, вибираю» грецька
hreini «тс.» давньоверхньонімецька
hreinn давньоісландська
sēcrētum «віддалене місце, самотина; таємниця» латинська
sē(d)- «без-, поза-» латинська
cerno «просіваю, розрізняю, відділяю, враховую, пізнаю» латинська
sēcrētus латинська
секре́т македонська
sekret польська
krojiti «кроїти» праслов’янська
секре́т російська
сèкрēт сербохорватська
sekrét «туалет» словенська
край українська
sekret «печатка» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України