СЕКРЕТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з латинської мови;

лат. sēcrētum «віддалене місце, самотина; таємниця», sēcrētus «віддалений, таємний» утворені з префікса sē(d)- «без-, поза-» і основи дієслова cerno «просіваю, розрізняю, відділяю, враховую, пізнаю», спорідненого з гр. ϰρίνω «розділяю, суджу, вибираю», гот. hrains «чистий», дісл. hreinn, двн. hreini «тс.», псл. krojiti «кроїти», укр. край;

р. болг. м. секре́т, бр. сакрэ́т, п. sekret, ч. ст. sekret «печатка», схв. сèкрēт, слн. sekrét «туалет»;

запозичено, очевидно, з німецької мови;

н. Sekrét «виділення залоз» походить від лат. sēcrētus «відділений»;

р. болг. м. секре́т, бр. сакрэ́т, п. ч. вл. sekret, слц. слн. sekrét, схв. сèкрет;

неясне;

виведення від іє. *(s)ker- «різати», *(s)krē-, *(s)ker-t-, *(s)kre-t- і зіставлення з р. [червь] «серп», оско́рд «велика сокира», [скорода́] «борона», чересло́, лит. kir̃vis «сокира», лтс. cirvis «тс.» (Leder 139–140) семантично можливе, але фонетично сумнівне;

р. [секре́т] «тс.», п. sekret (з укр. ?);