СЕКВЕСТРУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
секве́стр «заборона або обмеження на користування майном; (ст.) конфіскація»
запозичено з латинської мови через польську;
лат. sequestrum «збереження, депозит», sequester «службовець-посередник» пов’язані з дієсловом sequī «іти слідом, проводжати, стежити, переслідувати», спорідненим з лит. sèkti «іти слідом», дінд. sácate «супроводжує, іде слідом», ав. hačaiti «тс.», гр. ἕπομαι «іду слідом», можливо, також псл. sočiti «стежити», укр. сочи́ти «підстерігати»;
р. бр. секве́стр, п. sekwestr, ч. sekvestr «призначене владою тимчасове управління майном», слц. sekvester «тс.», болг. секве́стър, м. секве́стар, схв. сèквестар, слн. sekvéster;
Фонетичні та словотвірні варіанти
секвестра́тор
«службовець, що примусово збирає борги»
секвестра́ція
«накладання секвестру»
секвеструва́ти
«накладати секвестр»
секвестръ
«в’язниця»
(XVII--XVIII ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hačaiti «тс.» | авестійська |
| секве́стр | білоруська |
| секве́стър | болгарська |
| ἕπομαι «іду слідом» | грецька |
| sácate «супроводжує, іде слідом» | давньоіндійська |
| sequestrum «збереження, депозит» | латинська |
| sequester «службовець-посередник» | латинська |
| sequī «іти слідом, проводжати, стежити, переслідувати» | латинська |
| sèkti «іти слідом» | литовська |
| секве́стар | македонська |
| sekwestr | польська |
| sočiti «стежити» | праслов’янська |
| секве́стр | російська |
| сèквестар | сербохорватська |
| sekvester «тс.» | словацька |
| sekvéster | словенська |
| сочи́ти «підстерігати» | українська |
| sekvestr «призначене владою тимчасове управління майном» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України