СЕКАНС — ЕТИМОЛОГІЯ
се́канс
запозичення з латинської мови;
лат. secāns, букв. «січний», є активним дієприкметником від дієслова secāre «різати, розсікати», спорідненого з псл. *sěkti, укр. сі́кти́;
р. бр. м. се́канс, п. ч. слц. sekans, болг. сека́нс, схв. сèканс, слн. sékans;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| се́канс | білоруська |
| сека́нс | болгарська |
| secāns | латинська |
| secāre «різати, розсікати» | латинська |
| се́канс | македонська |
| sekans | польська |
| *sěkti | праслов’янська |
| се́канс | російська |
| сèканс | сербохорватська |
| sekans | словацька |
| sékans | словенська |
| сі́кти́ | українська |
| sekans | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України