СЕГРЕГУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

сегрега́ція «відокремлення кольорового населення від білого»

запозичення із західноєвропейських мов;
фр. ségrégation «відділення, ізоляція», англ. segregation «тс., сегрегація» походять від пізньолат. sēgregāre «відділяти, відлучати», утвореного з префікса sē(d)- «набік, без-» і дієслова gregāre «збирати в отару, в купу», похідного від grex (gregis) «отара, табун, натовп», спорідненого з гр. ἀγείρω «збираю», ἀγορᾱʹ «збори», лит. gretà «поруч один з одним», псл. *gъr̥tati, укр. горта́ти;
р. болг. сегрега́ция, бр. сегрэга́цыя, п. segregacja, ч. segregace, слц. segregàcia, м. схв. сегрега́циjа, слн. segregàcija;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сегрегаці́йний
сегрегува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
segregation «тс., сегрегація» англійська
сегрэга́цыя білоруська
сегрега́ция болгарська
ἀγείρω «збираю» грецька
ἀγορᾱʹ «збори» грецька
sē(d)- «набік, без-» латинська
gregāre «збирати в отару, в купу» латинська
grex латинська
gregis латинська
gretà «поруч один з одним» литовська
сегрега́циjа македонська
sēgregāre «відділяти, відлучати» пізньолатинська
segregacja польська
*g<SUP>ъ</SUP>r̥tati праслов’янська
сегрега́ция російська
сегрега́циjа сербохорватська
segregácia словацька
segregácija словенська
горта́ти українська
ségrégation «відділення, ізоляція» французька
segregace чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України