СЕВА — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з грецької мови;

гр. Εὐσέβιος пов’язане з прикметником Εὐσεβής «благочестивий», утвореним з основ прикметника ἐύς «добрий» та іменника σέβας «сором; подив; пошана», пов’язаного з дієсловом σέβομαιι «соромлюся, виявляю пошану», можливо, спорідненим з дінд. tyajati «покидає, залишає»;

р. Евсе́вий, Евсе́й, бр. Яўсе́й, Яўсе́вій, Аусе́й, п. Euzebiusz, ч. Eusebius, слц. Eusébius, болг. Евсе́вий, м. Евсевие, схв. Jeвсевиjе, Euzebije, слн. Evzebij;