СЕБЕЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
се́бе́ль «верховодка, Alburnus alburnus L.» (іхт.)
Паллас (1811) знає ці назви тільки з території України;
припускається давніша форма *вьсебѣль, утворена з основ весь (‹ vьsь) і білий (‹ bělъ), яка могла б мотивуватися сріблясто-білим кольором риби;
пор. також інші назви верховодки;
укр. [біли́ця, білю́га], р. [беловка], п. [biela], ч. [bělice], слц. belička, [belka, bielica, belica], болг. [бели́ца], схв. бèовица, бèлица, слн. [belíca], лат. Alburnus (похідне від albus «білий») і lūcidus (похідне від lūx «світло»), нвн. WeiWfisch (букв. «біла риба»), гр. ὁλόλευϰοςτάριχος (буквально «всебіла риба»);
р. [себе́ль, си́би́ль, сибелики];
Фонетичні та словотвірні варіанти
себели́
(назва риби)
себе́лик
сибе́лик
си́би́ль
сибіль
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бели́ца | болгарська |
| ὁλόλευϰος τάριχος (буквально «всебіла риба») | грецька |
| *вьсебѣль | давньоруська |
| Alburnus (похідне від albus «білий»)(похідне від lūx «світло») | латинська |
| Weiβfisch (букв. «біла риба») | нововерхньонімецька |
| biela | польська |
| vьsь | праслов’янська |
| bělъ | праслов’янська |
| беловка | російська |
| себе́ль | російська |
| си́би́ль | російська |
| сибелики | російська |
| бèовица | сербохорватська |
| belička | словацька |
| belka | словацька |
| bielica | словацька |
| belica | словацька |
| belíca | словенська |
| весь | українська |
| білий | українська |
| біли́ця | українська |
| білю́га | українська |
| bělice | чеська |
| бèлица | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України