СВІСТІ — ЕТИМОЛОГІЯ
свість «своячка, сестра дружини»
псл. svьstь, svěstь, давнє утворення від кореня *sō˘o-/sō˘ĭ- «свій»;
паралельне до лит. svàinis «свояк», svàinė «сестра дружини», лтс. svaĩnis «свояк», svaîne «своячка», двн. swein «слуга, пастух», geswīo «свояк»;
р. діал. др. свесть, бр. [свесць], п. [świeść], болг. [све́стка], м. свеска, схв. сва̑ст, слн. [svа̑st];
Фонетичні та словотвірні варіанти
све́стин
(прикм.)
све́щенька
свізь
«тс.»
сві́стонька
(зменш.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| свесць | білоруська |
| све́стка | болгарська |
| swein «слуга, пастух» | давньоверхньонімецька |
| geswīo «свояк» | давньоверхньонімецька |
| свесть | давньоруська |
| svaĩnis «свояк» | латиська |
| svaо́ne «своячка» | латиська |
| svàinis «свояк» | литовська |
| svàinė «сестра дружини» | литовська |
| свеска | македонська |
| świeść | польська |
| svьstь | праслов’янська |
| svěstь | праслов’янська |
| *su̮o-/su̮ĭ- «свій» | праслов’янська |
| свесть | російська |
| сва̑ст | сербохорватська |
| svа̑st | словенська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України