СВІЖАКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
сві́жий
псл. svěžь;
дальші зв’язки неясні;
зіставлялося з гот. swikns «чистий, цнотливий», дісл. sykn «невинний» (Zubató ВВ 17, 325–326; Mikkola IF 23, 126), з ірл. féig «гострий» (Zupitza ВВ 25, 104), з лат. vigēre «бути сильним, свіжим» (Machek ESJČ 596);
лтс. svaigs «свіжий», з яким також робились зіставлення (Trautmann 294; Būga RR II 614), може бути пізнім утворенням на ґрунті р. свеж або п. świeży (Mühl.–Endz. III 1141);
р. све́жий, бр. све́жы, др. свѣжь, п. świeży, ч. svěží, слц. svieži, м. свеж, схв. све̏ж, слн. svéž, стсл. свѣжь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за-сві́жа
освіжни́й
свіжа́к
«новачок; свіжа вода, свіжий продукт»
свіжа́ти
(про повів свіжого вітру)
сві́жени́на
«освіження; підкріплення»
свіжина́
«свіжість; свіже м’ясо»
сві́жи́ти
сві́жість
свіжі́ти
свіжі́шати
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| све́жы | білоруська |
| swikns «чистий, цнотливий» | готська |
| sykn «невинний» | давньоісландська |
| свѣжь | давньоруська |
| féig «гострий» | ірландська |
| vigēre «бути сильним, свіжим» | латинська |
| svaigs «свіжий» | латиська |
| свеж | македонська |
| świeży | польська |
| świeży | польська |
| svěžь | праслов’янська |
| свеж | російська |
| све́жий | російська |
| све̏ж | сербохорватська |
| svieži | словацька |
| svéž | словенська |
| свѣжь | старослов’янська |
| svěží | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України