СВОРНІ — ЕТИМОЛОГІЯ
сво́рінь «шворінь»
споріднене з р. сво́рка «зав’язка, прив’язка, шворка», сво́ра «зграя, пара (собак)», укр. [сві́рка] «зв’язка (у батога)», п. zwora «сполучний елемент механічної конструкції»;
похідне утворення від псл. *sъvor-iti «змикати», утвореного від основи ver-/vor-;
паралелізм початкових с – ш, як у скло – шкло, [скура] – шкура та ін;
р. шво́рень, шкво́рень, бр. шво́ран, п. sworzeń «шворінь», ч. svor «скріпа; зажим; шворінь», svorník «шворінь», слц. svoreň, схв. сва̏рница «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сві́рень
«тс.»
свірне́вий
«призначений для свердління отвору під шворінь»
сві́рні
«кайдани»
свірня́к
«свердло, яким робиться отвір для швореня»
шві́рень
шво́рінь
шкво́рінь
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шво́ран | білоруська |
| zwora «сполучний елемент механічної конструкції» | польська |
| sworzeń «шворінь» | польська |
| *sъvor-iti «змикати» | праслов’янська |
| ver-/vor- | праслов’янська |
| сво́рка «зав’язка, прив’язка, шворка» | російська |
| сво́ра «зграя, пара (собак)» | російська |
| шво́рень | російська |
| шкво́рень | російська |
| свòрница «тс.» | сербохорватська |
| svoreň | словацька |
| сві́рка «зв’язка (у батога)» | українська |
| svor «скріпа; зажим; шворінь»«шворінь» | чеська |
| svorník «скріпа; зажим; шворінь»«шворінь» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України