СВОЛОКОМ — ЕТИМОЛОГІЯ
сво́лок «балка, що підтримує стелю»
псл. *sъvolkъ, яке тлумачиться (Machek ESJČ 597) як результат спрощення гіпотетичного sъ-volv-kъ, спорідненого з лат. con-volv-ulus «повитиця»;
скоріше може бути пов’язане з *velkti «волокти, тягти» як «те, що стягує»;
р. [сво́ло́к] «балка під стелею», [сволоче́к] «зв’язок під розсохою у сохи», ч. svlak «прибита поперечно дошка чи планка для скріплення дощок», слц. zvlak «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
свалок
сволоки́
«покрівля»
сволокі́вщина
«частування тих, що підіймали сволок на хату»
сволочо́к
«брус, набитий на борт човна; жердина для сушіння сітей»
ство́лок
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| con-volv-ulus «повитиця» | латинська |
| *sъvolkъ | праслов’янська |
| sъ-volv-kъ | праслов’янська |
| *velkti «волокти, тягти» | праслов’янська |
| сво́ло́к «балка під стелею» | російська |
| сволоче́к «зв’язок під розсохою у сохи» | російська |
| zvlak «тс.» | словацька |
| svlak «прибита поперечно дошка чи планка для скріплення дощок» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України