СВИЩІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
свищ «чарунка для бджолиної матки; виїдений черв’яками пустий горіх»
пор. схв. сви̑рка «фістула» (букв. «музика»);
назва зумовлена подібністю відповідних отворів до трубок, свистків, придатністю пустого горіха для свистання;
похідне утворення від свиста́ти;
р. свищ «наскрізна діра в дошці, в посуді; прокол у шкірі; пустий горіх; виразка в тілі», п. świstuła «пукавка (дитяча забавка, з якої стріляють); [чарунка для бджолиної матки]»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
свисту́н
«пустий горіх»
свисту́шина
«яма в піску»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| świstuła «пукавка (дитяча забавка, з якої стріляють); [чарунка для бджолиної матки]» | польська |
| свищ «наскрізна діра в дошці, в посуді; прокол у шкірі; пустий горіх; виразка в тілі» | російська |
| сви̑рка «фістула» (букв. «музика») | сербохорватська |
| свиста́ти | українська |
свищ «отвір, канал у стінці порожнистого органа; глибока виразка в тканинах організму»
р. свищ «тс.» споріднене з укр. свищ1 «пустий горіх; чарунка для бджолиної матки» (див.);
запозичення з російської мови;
бр. свішч «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| свішч «тс.» | білоруська |
| свищ «тс.» | російська |
| свищ «пустий горіх; чарунка для бджолиної матки» | українська |
свищ «дуже рідка страва»
назва могла бути зумовлена уявленням про розлад шлунка від такої їжі або про шум при її сьорбанні;
пов’язане зі свиста́ти;
р. [свистунья] «рідка вівсяна юшка, іноді з м’ясом», [свисту́ха] «ріпний розсіл з квасом на дріжджах»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| свистунья «рідка вівсяна юшка, іноді з м’ясом» | російська |
| свисту́ха «ріпний розсіл з квасом на дріжджах» | російська |
| свиста́ти | українська |
свиста́ти
зіставлення з лит. švil˜pti «свистати» і виведення від *svipati (Machek ESJČ 597) є гіпотетичним;
в окремих слов’янських мовах існують інші звукові варіанти: схв. зви́знути, слн. [zvizdati], стсл. звиздати, п. gwizdać, ч. hvízdati, вл. hwizdać;
розглядається також (Mеillet–Ernout 1099) як експресивне утворення;
у такому разі зводиться до іє. *k῀vis-/k῀veis- (Walde–Hofm. II 403–404);
можливо, споріднене з дісл. hvísla «шептати, свистіти, бушувати», дангл. hvistlian «свистати», англ. whistle «тс.»;
псл. svistati;
р. свиста́ть, бр. свіста́ць, др. свистати, п. świstać, ч. svištěti, слц. svišt’at’, м. свисти, слн. svískati «шипіти, бризкати», svīščàti «свистіти», стсл. свистати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́свист
пере́сви́ст
пі́дсвист
по́свист
при́свист
сви́снути
сви́снява
свисо́нути
свист
сви́ста́вка
свиста́ло
свиста́льце
свиста́чка
«свисток; [(орн.) свіязь, Anas penelope L. ВеНЗн]»
сви́стель
«дудка»
сви́стик
свисті́лка
свисті́ти
свисто́вач
«порожній горіх з отвором»
свисто́к
свисту́ля
свисту́н
свистунка
«вівчарик жовтобровий, Phylloscopus sibillatrix Bechst.»
(орн.)
свисту́ха
свистю́чий
свистя́чий
свищ
«свіязь»
(орн.)
сви́щик
«свисток»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| whistle «тс.» | англійська |
| свіста́ць | білоруська |
| hwizdać | верхньолужицька |
| hvistlian «свистати» | давньоанглійська |
| hvísla «шептати, свистіти, бушувати» | давньоісландська |
| свистати | давньоруська |
| *k῀vis-/k῀veis- | індоєвропейська |
| švil˜pti «свистати» | литовська |
| *svipati | литовська |
| свисти | македонська |
| gwizdać | польська |
| świstać | польська |
| svistati | праслов’янська |
| свиста́ть | російська |
| зви́знути | сербохорватська |
| svišt'at' | словацька |
| zvizdati | словенська |
| svískati «шипіти, бризкати»«свистіти» | словенська |
| svīščáti «шипіти, бризкати»«свистіти» | словенська |
| звиздати | старослов’янська |
| свистати | старослов’янська |
| hvízdati | чеська |
| svištěti | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України