СВИТНИКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

сви́та (вид одягу)

«[ликова мотузка]», бр. сві́та (вид одягу), др. съвита, свита, п. świta (зі сх.-сл.) «тс.», болг. сви́та (вид тканини), м. свита «дороге тонке сукно», схв. сви̏та «сукно», слн. svíta (заст.) «одяг»;
очевидно, псл. sъvita, похідне від дієслова viti «вити, звивати»;
реконструювалось також (Преобр. ІІ 262; Mühl.–Endz. III 1167) як псл. svita, споріднене з лтс. svietas «шерстяні обмотки на ногах у жінок»;
зіставлялось ще (Младенов 572) з болг. сви́ла «шовк»;
р. сви́та (вид одягу);
Фонетичні та словотвірні варіанти

свити́на «тс.»
сви́тка
сви́тник «виготовлювач свит; торговець свитами»
свитя́нка «коротка свита»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сві́та білоруська
сві́та білоруська
сви́та болгарська
сви́та болгарська
сви́ла «шовк» болгарська
съвита давньоруська
свита давньоруська
съвита давньоруська
свита давньоруська
svietas «шерстяні обмотки на ногах у жінок» латиська
свита македонська
свита македонська
świta польська
świta польська
sъvita праслов’янська
viti «вити, звивати» праслов’янська
svita праслов’янська
сви́та (вид одягу) російська
сви̏та сербохорватська
сви̏та сербохорватська
svíta словенська
svíta словенська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України