СВИТАХ — ЕТИМОЛОГІЯ

сви́та (вид одягу)

«[ликова мотузка]», бр. сві́та (вид одягу), др. съвита, свита, п. świta (зі сх.-сл.) «тс.», болг. сви́та (вид тканини), м. свита «дороге тонке сукно», схв. сви̏та «сукно», слн. svíta (заст.) «одяг»;
очевидно, псл. sъvita, похідне від дієслова viti «вити, звивати»;
реконструювалось також (Преобр. ІІ 262; Mühl.–Endz. III 1167) як псл. svita, споріднене з лтс. svietas «шерстяні обмотки на ногах у жінок»;
зіставлялось ще (Младенов 572) з болг. сви́ла «шовк»;
р. сви́та (вид одягу);
Фонетичні та словотвірні варіанти

свити́на «тс.»
сви́тка
сви́тник «виготовлювач свит; торговець свитами»
свитя́нка «коротка свита»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сві́та білоруська
сві́та білоруська
сви́та болгарська
сви́та болгарська
сви́ла «шовк» болгарська
съвита давньоруська
свита давньоруська
съвита давньоруська
свита давньоруська
svietas «шерстяні обмотки на ногах у жінок» латиська
свита македонська
свита македонська
świta польська
świta польська
sъvita праслов’янська
viti «вити, звивати» праслов’янська
svita праслов’янська
сви́та (вид одягу) російська
сви̏та сербохорватська
сви̏та сербохорватська
svíta словенська
svíta словенська

сви́та «почет, супровід високопоставленої особи»

через польське або німецьке посередництво (н. Suíte) запозичено з французької мови;
фр. suite «продовження, наслідок; ряд; свита; сюїта» пов’язане з дієсловом suivre «слідувати», яке походить від нар.-лат. sequere, пов’язаного з лат. sequī «тс.», спорідненим з гр. ἕπομαι «слідую», дінд. sàcate, -ti «слідує», лит. sèkti «слідувати»;
р. болг. м. сви́та, бр. сві́та, п. świta, ч. слц. suita, схв. сви̏та, слн. svíta;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сві́та білоруська
сви́та болгарська
ἕπομαι «слідую» грецька
sácate давньоіндійська
sequī «тс.» латинська
sèkti «слідувати» литовська
сви́та македонська
sequere народнолатинська
Suíte німецька
Suíte німецька
świta польська
сви́та російська
сви̏та сербохорватська
suita словацька
svíta словенська
suite «продовження, наслідок; ряд; свита; сюїта» французька
suivre «слідувати» французька
suita чеська

свид «свидина криваво-червона, Thelucrania (Cornus) sanguinea L.» (бот.)

заперечення проти цих зіставлень і пов’язання з н. Wein(weide) «свидина» (Machek ESJČ 596; Jm. rostl. 171) недостатньо обґрунтовані;
в такому разі назва рослини мотивується яскраво-червоним кольором плодів;
зіставляється з прус. sidis «тс.», лит. svidùs «блискучий, ясний», svіdėˊti «блищати, світитись», лат. sīdus «зоря», дангл. svitol «ясний»;
псл. *svidy;
р. [свиди́на] «дерен червоний», [свидо́вник] «тс.», бр. свідзі́на, п. świdwa, [świd, świdzina], ч. svíd, svída, вл. нл. swid, болг. [свит] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

свидва
свиди́на́
свидовник «тс.»
шведина «тс.; свидина біла, Th. (Cornus) alba Led.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
свідзі́на білоруська
свит «тс.» болгарська
swid верхньолужицька
svitol «ясний» давньоанглійська
sīdus «зоря» латинська
svidùs «блискучий, ясний» литовська
svіdėˊti «блищати, світитись» литовська
swid нижньолужицька
Wein(weide) «свидина» німецька
świdwa польська
świd польська
świdzina польська
*svidy праслов’янська
sidis «тс.» прусська
свиди́на «дерен червоний» російська
свидо́вник «тс.» російська
svíd чеська
svída чеська

сви́слі «нижній кінець плавної сітки»

пор. також сви́нка2, сви́та1;
похідне утворення від др. *съвисати «звисати», в якому префіксальне с(ъ)- не зазнало зміни в з- завдяки деетимологізації (пор. ч. svisel «фронтон, підря», вл. swisle «фронтон даху», слн. svísli «сінник, підря», які загальноприйнятої етимології не мають);
Фонетичні та словотвірні варіанти

сви́сель «вільні кінці верхів і сподів рибальської сітки»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
swisle (пор. ч. svisel «фронтон, підря», вл. swisle «фронтон даху», слн. svísli «сінник, підря», які загальноприйнятої етимології не мають) верхньолужицька
*съвисати «звисати» давньоруська
svísli (пор. ч. svisel «фронтон, підря», вл. swisle «фронтон даху», слн. svísli «сінник, підря», які загальноприйнятої етимології не мають) словенська
сви́нка українська
svisel (пор. ч. svisel «фронтон, підря», вл. swisle «фронтон даху», слн. svísli «сінник, підря», які загальноприйнятої етимології не мають) чеська
сви́та ?

смі́ття́

псл. sъmetьje, пов’язане з *sъmesti «змести» *sъmetti, утвореного з основи дієслова mesti «мести» і префікса sъ- «з-», який в основі іменника не змінився в з-, так само як у сви́нка «дерев’яний м’яч», сви́та (одяг);
р. [сме́тье́] «сміття», бр. сме́цце, др. съметие, п. śmiecie, ч. smetí, слц. smet’, вл. smjeće, болг. м. смет, схв. сме̏т, смȇће, слн. smetjè «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

засмі́чений
засмі́чувач
по́сміт «сміття»
посмі́тє
по́смі́ток «тс.»
сміти́на
смі́ти́сько
сміти́ти
смі́тни́к
смітника́р
смітнина́ «сміття»
смі́тни́ця «смітник»
смітничи́ще «звалище, смітник»
смітни́ще «тс.»
сміття́р
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сме́цце білоруська
смет болгарська
smjeće верхньолужицька
съметие давньоруська
смет македонська
śmiecie польська
sъmetьje праслов’янська
*sъmesti «змести» праслов’янська
*sъmetti праслов’янська
sъ- «з-» праслов’янська
сме́тье́ «сміття» російська
сме̏т сербохорватська
смȇће сербохорватська
smet' словацька
smetjè «тс.» словенська
сви́нка «дерев’яний м’яч» українська
сви́та (одяг) українська
smetí чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України