СВИСТАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

свиста́ти

псл. svistati;
можливо, споріднене з дісл. hvísla «шептати, свистіти, бушувати», дангл. hvistlian «свистати», англ. whistle «тс.»;
у такому разі зводиться до іє. *k῀vis-/k῀veis- (Walde–Hofm. II 403–404);
розглядається також (Mеillet–Ernout 1099) як експресивне утворення;
в окремих слов’янських мовах існують інші звукові варіанти: схв. зви́знути, слн. [zvizdati], стсл. звиздати, п. gwizdać, ч. hvízdati, вл. hwizdać;
зіставлення з лит. švil˜pti «свистати» і виведення від *svipati (Machek ESJČ 597) є гіпотетичним;
р. свиста́ть, бр. свіста́ць, др. свистати, п. świstać, ч. svištěti, слц. svišt’at’, м. свисти, слн. svískati «шипіти, бризкати», svīščàti «свистіти», стсл. свистати;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́свист
пере́сви́ст
пі́дсвист
по́свист
при́свист
сви́снути
сви́снява
свисо́нути
свист
сви́ста́вка
свиста́ло
свиста́льце
свиста́чка «свисток; [(орн.) свіязь, Anas penelope L. ВеНЗн]»
сви́стель «дудка»
сви́стик
свисті́лка
свисті́ти
свисто́вач «порожній горіх з отвором»
свисто́к
свисту́ля
свисту́н
свистунка «вівчарик жовтобровий, Phylloscopus sibillatrix Bechst.» (орн.)
свисту́ха
свистю́чий
свистя́чий
свищ «свіязь» (орн.)
сви́щик «свисток»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
whistle «тс.» англійська
свіста́ць білоруська
hwizdać верхньолужицька
hvistlian «свистати» давньоанглійська
hvísla «шептати, свистіти, бушувати» давньоісландська
свистати давньоруська
*k῀vis-/k῀veis- індоєвропейська
švil˜pti «свистати» литовська
*svipati литовська
свисти македонська
gwizdać польська
świstać польська
svistati праслов’янська
свиста́ть російська
зви́знути сербохорватська
svišt'at' словацька
zvizdati словенська
svískati «шипіти, бризкати»«свистіти» словенська
svīščáti «шипіти, бризкати»«свистіти» словенська
звиздати старослов’янська
свистати старослов’янська
hvízdati чеська
svištěti чеська

свигна́ти «мугикати під ніс»

неясне;
можливо, є результатом контамінації форм свиста́ти і [гу́гнати] «гугнявити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

свигна́вець «той, хто мугиче»
сви́гнавка «мугикання»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
свиста́ти «гугнявити» українська
гу́гнати українська

свиска́ти «шипіти, фиркати» (про кота)

очевидно, звуконаслідувальне утворення, споріднене зі свиста́ти;
слн. [svískati] «шипіти, бризкати», [svísk] «шипіння»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
svískati «шипіти, бризкати» словенська
svísk «шипіння» словенська
свиста́ти українська

свисту́ля «Сonioselinum Fisch.» (бот.)

похідні утворення від свиста́ти;
назви зумовлені трубчастим характером стебла рослин, з якого діти роблять свистки;
Фонетичні та словотвірні варіанти

свисті́ля «тс.»
свистю́ля «болиголов плямистий, Conium maculatum L.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
свиста́ти українська

свищ «чарунка для бджолиної матки; виїдений черв’яками пустий горіх»

похідне утворення від свиста́ти;
назва зумовлена подібністю відповідних отворів до трубок, свистків, придатністю пустого горіха для свистання;
пор. схв. сви̑рка «фістула» (букв. «музика»);
р. свищ «наскрізна діра в дошці, в посуді; прокол у шкірі; пустий горіх; виразка в тілі», п. świstuła «пукавка (дитяча забавка, з якої стріляють); [чарунка для бджолиної матки]»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

свисту́н «пустий горіх»
свисту́шина «яма в піску»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
świstuła «пукавка (дитяча забавка, з якої стріляють); [чарунка для бджолиної матки]» польська
свищ «наскрізна діра в дошці, в посуді; прокол у шкірі; пустий горіх; виразка в тілі» російська
сви̑рка «фістула» (букв. «музика») сербохорватська
свиста́ти українська

свищ «дуже рідка страва»

пов’язане зі свиста́ти;
назва могла бути зумовлена уявленням про розлад шлунка від такої їжі або про шум при її сьорбанні;
р. [свистунья] «рідка вівсяна юшка, іноді з м’ясом», [свисту́ха] «ріпний розсіл з квасом на дріжджах»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
свистунья «рідка вівсяна юшка, іноді з м’ясом» російська
свисту́ха «ріпний розсіл з квасом на дріжджах» російська
свиста́ти українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України