СВИНЧАТКО — ЕТИМОЛОГІЯ
свине́ць
псл. [svinьсь];
споріднене з лит. švìnas, лтс. svins «свинець»;
зіставляється ще з гр. ϰύανος «синя речовина», яке вважається запозиченим з невідомої мови і ототожнюється з хет. kuō˘anna(n) «мідний (купорос), коштовний камінь»;
зіставляється також (Трубачев Этимология 1965, 33–34) з ос. (æ)fsæn «сошник, леміш, залізо», афг. ōspīna (ōspana) «залізо»;
р. свине́ц, бр. свіне́ц, др. свиньць, болг. заст. свине́ц «свинець; куля», слн. svínec, стсл. свиньць;
Фонетичні та словотвірні варіанти
свинце́вий
свинце́вистий
свинцюва́ти
свинцюва́тий
свинча́тка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ōspīna «залізо» (ōspana) | афганська |
| ōspana | афганська |
| свіне́ц | білоруська |
| свине́ц «свинець; куля» | болгарська |
| ϰύανος «синя речовина» | грецька |
| свиньць | давньоруська |
| svins «свинець» | латиська |
| švìnas | литовська |
| (æ)fsæn | осетинська |
| svinьсь | праслов’янська |
| свине́ц | російська |
| svínec | словенська |
| свиньць | старослов’янська |
| kuu̮anna(n) «мідний (купорос), коштовний камінь» | хетська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України