СВИДУВАТЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
свидь «сирий стан»
неясне;
можливо, пов’язане зі [свид] «свидина»;
у такому разі первісно означало «кислий, терпкий, твердий, (як плоди свидини)»;
р. [сви́дый] «недозрілий; сирий; кислий, терпкий, оскомистий», [свидо́й, свидова́тый] «тс.», п. [świd] «щось чорне; недозрілість», ч. [svidyj] «тугий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
насви́д
«недозрілим»
насви́ді
«моложавий»
свиди́й
«сирий»
сви́дни́й
«напівдозрілий»
сви́дність
«вогкість; недозрілість»
свидо́ви́й
«тс.»
свидови́тий
«недозрілий; зеленуватий; моложавий»
свидува́тий
«тс.»
усви́д
«недозрілим»
усвиду́
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| świd «щось чорне; недозрілість» | польська |
| сви́дый «недозрілий; сирий; кислий, терпкий, оскомистий» | російська |
| свидо́й | російська |
| свидова́тый «тс.» | російська |
| свид «свидина» | українська |
| svidyj «тугий» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України