СВИДИНА — ЕТИМОЛОГІЯ

свид «свидина криваво-червона, Thelucrania (Cornus) sanguinea L.» (бот.)

псл. *svidy;
зіставляється з прус. sidis «тс.», лит. svidùs «блискучий, ясний», svіdėˊti «блищати, світитись», лат. sīdus «зоря», дангл. svitol «ясний»;
в такому разі назва рослини мотивується яскраво-червоним кольором плодів;
заперечення проти цих зіставлень і пов’язання з н. Wein(weide) «свидина» (Machek ESJČ 596; Jm. rostl. 171) недостатньо обґрунтовані;
р. [свиди́на] «дерен червоний», [свидо́вник] «тс.», бр. свідзі́на, п. świdwa, [świd, świdzina], ч. svíd, svída, вл. нл. swid, болг. [свит] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

свидва
свиди́на́
свидовник «тс.»
шведина «тс.; свидина біла, Th. (Cornus) alba Led.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
свідзі́на білоруська
свит «тс.» болгарська
swid верхньолужицька
svitol «ясний» давньоанглійська
sīdus «зоря» латинська
svidùs «блискучий, ясний» литовська
svіdėˊti «блищати, світитись» литовська
swid нижньолужицька
Wein(weide) «свидина» німецька
świdwa польська
świd польська
świdzina польська
*svidy праслов’янська
sidis «тс.» прусська
свиди́на «дерен червоний» російська
свидо́вник «тс.» російська
svíd чеська
svída чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України