СВИД — ЕТИМОЛОГІЯ

свид «свидина криваво-червона, Thelucrania (Cornus) sanguinea L.» (бот.)

псл. *svidy;
зіставляється з прус. sidis «тс.», лит. svidùs «блискучий, ясний», svіdėˊti «блищати, світитись», лат. sīdus «зоря», дангл. svitol «ясний»;
в такому разі назва рослини мотивується яскраво-червоним кольором плодів;
заперечення проти цих зіставлень і пов’язання з н. Wein(weide) «свидина» (Machek ESJČ 596; Jm. rostl. 171) недостатньо обґрунтовані;
р. [свиди́на] «дерен червоний», [свидо́вник] «тс.», бр. свідзі́на, п. świdwa, [świd, świdzina], ч. svíd, svída, вл. нл. swid, болг. [свит] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

свидва
свиди́на́
свидовник «тс.»
шведина «тс.; свидина біла, Th. (Cornus) alba Led.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
свідзі́на білоруська
свит «тс.» болгарська
swid верхньолужицька
svitol «ясний» давньоанглійська
sīdus «зоря» латинська
svidùs «блискучий, ясний» литовська
svіdėˊti «блищати, світитись» литовська
swid нижньолужицька
Wein(weide) «свидина» німецька
świdwa польська
świd польська
świdzina польська
*svidy праслов’янська
sidis «тс.» прусська
свиди́на «дерен червоний» російська
свидо́вник «тс.» російська
svíd чеська
svída чеська

свид «велика і добре зав’ялена палка»

дубок «ціпок», дуби́надуб;
щодо семантичного зв’язку пор. бук «ломака», [бу́чок] «палка» – бук «вид дерева»;
назва зумовлена особливою міцністю свидинового дерева;
пов’язане зі [свид] «свидина»;
ч. [svidyj] «твердий, тугий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

засвиди́ти «ударити»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
дубок «ціпок» українська
дуби́на українська
дуб українська
бук «ломака» українська
бу́чок «палка» українська
свид «свидина» українська
svidyj «твердий, тугий» чеська

свиб «дерен, Cornus L.» (бот.)

очевидно, запозичення зі словацької мови;
виводиться з псл. *svidy «тс.» через проміжні форми род. в. svidъve › *svidbe;
слц. svíb, як і схв. сви̏ба, слн. svíba «тс.», відповідає укр. [свид] «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*svidy «тс.» праслов’янська
svidъve род. в. праслов’янська
сви̏ба сербохорватська
svíb словацька
svíba «тс.» словенська
свид «тс.» українська
*svidbe ?

свидь «сирий стан»

неясне;
можливо, пов’язане зі [свид] «свидина»;
у такому разі первісно означало «кислий, терпкий, твердий, (як плоди свидини)»;
р. [сви́дый] «недозрілий; сирий; кислий, терпкий, оскомистий», [свидо́й, свидова́тый] «тс.», п. [świd] «щось чорне; недозрілість», ч. [svidyj] «тугий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

насви́д «недозрілим»
насви́ді «моложавий»
свиди́й «сирий»
сви́дни́й «напівдозрілий»
сви́дність «вогкість; недозрілість»
свидо́ви́й «тс.»
свидови́тий «недозрілий; зеленуватий; моложавий»
свидува́тий «тс.»
усви́д «недозрілим»
усвиду́ «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
świd «щось чорне; недозрілість» польська
сви́дый «недозрілий; сирий; кислий, терпкий, оскомистий» російська
свидо́й російська
свидова́тый «тс.» російська
свид «свидина» українська
svidyj «тугий» чеська

спиж «свидина, Thelycrania (Dumort.) Fourr.; дерен, кизил кров’яний, Cornus sanguinea L.» (бот.)

неясне;
можливо, результат видозміни назви [свид] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

спіж «дерен»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
свид «тс.» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України