СВЕРДЛОВИНА — ЕТИМОЛОГІЯ

све́рдел

псл. *svьr̥dьlo;
можливо, споріднене з дісл. sverð «меч», свн. swert, нвн. Schwert «тс.»;
зіставлялось також (Младенов 573; Machek ESJČ 596) через попередню форму *svьrb-dlo з дісл. hvirfill «вихор, кільце, верхівка», нвн. Wirbel «вихор», двн. hwērfan «обертати», werban «тс.» або (Преобр. II 258; Holub–Kop. 363) з псл. *vьr̥těti «вертіти», хоча з форми *s(ъ)vьr̥t-dlo мало б вийти *сверло;
р. сверло́, бр. све́рдзел, др. свьрдьлъ, п. [świerdziołek], świder, ч. svidřík, слц. svider, болг. свъА́рдел, м. сврдел, схв. свр̏дао, свр̏дло, слн. svéder, с.-цсл. свръдьлъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

све́рбел «свердел»
свербло́ «тс.»
све́рдель
свердлика́р «свердильник»
свердли́льний
свердли́льник
све́рдли́ти
свердлі́й
све́рдло
свердлови́на
свердлува́льний
свердлува́льник
свердлува́ти
свердля́к «корабельний хробак» (корабельний)]
свердля́р
свердля́чий
сверл
сверлика́р
све́рлити
све́рло
сверля́к «вид гусені»
сві́рло «свердел»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
све́рдзел білоруська
свъА́рдел болгарська
hwērfan «обертати» давньоверхньонімецька
werban «тс.» давньоверхньонімецька
sverð «меч» давньоісландська
hvirfill «вихор, кільце, верхівка» давньоісландська
свьрдьлъ давньоруська
сврдел македонська
Schwert «тс.» нововерхньонімецька
Wirbel «вихор» нововерхньонімецька
świerdziołek польська
świder польська
*sv<SUP>ь</SUP>r̥dьlo праслов’янська
*sv<SUP>ь</SUP>rb-dlo праслов’янська
*v<SUP>ь</SUP>r̥těti «вертіти» праслов’янська
сверло́ російська
свръдьлъ сербо-церковнослов’янська
дао сербохорватська
свр̏дло сербохорватська
swert середньоверхньнімецька
svider словацька
svéder словенська
*сверло українська
svidřík чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України