СВЕРБИЛА — ЕТИМОЛОГІЯ
сверби́га «свербигуз, Bunias L.; [бутень Прескотта, Chaerophyllum prescottii D.C. Mak]» (бот.)
похідні утворення від свербі́ти;
назви перших трьох рослин зумовлені їх смаковими властивостями або дією на кишечник;
свербіжниця дістала свою назву як засіб для лікування корости (пор. [короставник], р. [чесотная трава, чесоточная трава] «тс.»);
р. сверби́га «Bunias», [свербейка, свербарика] «тс.», [сверби́гуз] «тс.; бутень бульбоносний, Chaerophyllum bulbosum L.», бр. свербігу́з «свербига, Bunias», п. świerząbek «бутень», świerzbnicа «свербіжниця»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сверба́к
«шипшина собача, Rosa canina L.»
свербиґа́н
свербила
сверби́ло
«тс.»
свербина
«бутень Прескотта»
свербі́жниця
«Knautia Coult.; [скабіоза голубина, Scabiosa columbaria L. Mak]»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| свербігу́з «свербига, Bunias» | білоруська |
| świerząbek «бутень»«свербіжниця» | польська |
| świerzbnicа «бутень»«свербіжниця» | польська |
| сверби́га «Bunias» | російська |
| свербейка | російська |
| свербарика «тс.» | російська |
| сверби́гуз «тс.; бутень бульбоносний, Chaerophyllum bulbosum L.» | російська |
| свербі́ти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України