СВАЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

свай «паля»

запозичення з російської мови;
р. сва́я, [шва́я], р.-цсл. свая етимологічно неясне;
зіставлялося з р. сова́ть (Преобр. II 256), вая́ть, вить (Горяев 319);
Фонетичні та словотвірні варіанти

чвая «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сва́я російська
шва́я російська
сова́ть російська
вая́ть російська
вить російська
свая русько-церковнослов’янська

пальови́к «круглий черв’як, Strongylus Müller» (зоол.)(паразитує у кишечнику тварин і зрідка людини)

похідне утворення від па́ля;
пор. р. сва́йник «тс.» від сва́я «паля»;
назва зумовлена, очевидно, властивістю пальовика проникати в окремі органи, як паля в землю;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сва́йник «тс.» російська
сва́я «паля» російська
па́ля українська

шва́йка «білизна, Aspius aspius L., Aspius bipunctatus» (іхт.)

не зовсім ясне, можливо, лексико-семантичне утворення від шва́йка «товста голка; товсте шило» у зв’язку з видовженою формою риби (Рыбы СССР);
шва́йка походить від ши́ти;
більш сумнівне зближення його з р. сва́я «паля», [шва́я], цсл. сваа «стовп», що ґрунтується на зовнішній звуковій схожості з діалектним словом, де ш- вторинного походження (Фасмер ІІІ 571);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сва́я «паля» російська
шва́я російська
сваа «стовп» церковнослов’янська
шва́йка «товста голка; товсте шило» ?
шва́йка ?
ши́ти ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України