СВАРИТИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
свар «лайка»
псл. svarъ;
споріднене з дісл. svara «відповідати», гот. swaran «присягати», двн. swerian «тс.; говорити певно», дангл. andswaru «відповідь», нвн. Schwur «клятва», лат. sermo «бесіда, розмова»;
іє. *sō˘er- «говорити»;
зіставлення з ч. svada «звада» (Machek ESJČ 594) необґрунтоване;
р. болг. сва́ра, бр. сва́рка, др. сваръ, п. swar, swara, ч. слц. svàr, вл. нл. swar, полаб. svorĕt «сваритися», слн. svaríti «попереджувати», стсл. сваръ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
на́сварка
пересва́р
пере́сва́рка
посва́р
(а)
по́сварка
сва́ра́
сварба́
свари́ти
свари́тися
сва́рка
сва́рки́й
сварку́т
«сварливий чоловік»
сварли́ве
«сердито»
сварли́вець
сва́рли́вий
сварни́й
«сварливий»
сва́рник
«тс.»
сварня́
свару́н
«сварливець»
свару́нок
«сварка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сва́рка | білоруська |
| сва́ра | болгарська |
| swar | верхньолужицька |
| swaran «присягати» | готська |
| andswaru «відповідь» | давньоанглійська |
| swerian «тс.; говорити певно» | давньоверхньонімецька |
| svara «відповідати» | давньоісландська |
| сваръ | давньоруська |
| *sō˘er- «говорити» | індоєвропейська |
| sermo «бесіда, розмова» | латинська |
| swar | нижньолужицька |
| Schwur «клятва» | нововерхньонімецька |
| svorĕt «сваритися» | полабська |
| swar | польська |
| swara | польська |
| svarъ | праслов’янська |
| сва́ра | російська |
| svár | словацька |
| svaríti «попереджувати» | словенська |
| сваръ | старослов’янська |
| svada «звада» | чеська |
| svár | чеська |
сварка «цмин піщаний, Helichrysum arenarium D.C.; льонок звичайний, Linaria vulgaris Mill.» (бот.)
найменування, пов’язані зі свари́тися;
така ж мотивація і відповідних назв цмину;
пор. інші назви плауна: [дереза́, зва́дник];
назва плауна [сварни́к] викликана розповсюдженим повір’ям, нібито присутність цієї рослини в хаті викликає сварку (Анненков 203);
Фонетичні та словотвірні варіанти
сварли́вець
«тс.»
сва́рник
«тс. Mak; плаун звичайний, Lycopodium clavatum L.»
цварка
«цмин»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| свари́тися | українська |
| сварни́к | українська |
суво́рий
неясне;
може бути зіставлене з [верий] «вигнутий, скручений» (пор. [уве́рий] «кривий, упертий»), сва́ра, свари́тися, [во́ркати] «бурчати»;
значення «суворий» розвинулось, очевидно, пізніше в результаті зближення з фонетично подібним суро́вий;
р. [суво́рый] «суворий; сердитий; бридкий, рябий, віспуватий», [суворь] «міцне місце в дереві, на суку», бр. [суво́ріна] «уперта людина; дерен, піднятий сохою»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
суво́ріти
суво́рішати
суво́рливий
«суворий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| суво́ріна «уперта людина; дерен, піднятий сохою» | білоруська |
| суво́рый «суворий; сердитий; бридкий, рябий, віспуватий» | російська |
| суворь «міцне місце в дереві, на суку» | українська |
| верий «вигнутий, скручений» (пор. [уве́рий] «кривий, упертий») | ? |
| сва́ра | ? |
| свари́тися | ? |
| во́ркати «бурчати» | ? |
| значення «суворий» | ? |
| суро́вий | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України