СВАЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
свай «паля»
запозичення з російської мови;
р. сва́я, [шва́я], р.-цсл. свая етимологічно неясне;
зіставлялося з р. сова́ть (Преобр. II 256), вая́ть, вить (Горяев 319);
Фонетичні та словотвірні варіанти
чвая
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сва́я | російська |
| шва́я | російська |
| сова́ть | російська |
| вая́ть | російська |
| вить | російська |
| свая | русько-церковнослов’янська |
пальови́к «круглий черв’як, Strongylus Müller» (зоол.)(паразитує у кишечнику тварин і зрідка людини)
похідне утворення від па́ля;
пор. р. сва́йник «тс.» від сва́я «паля»;
назва зумовлена, очевидно, властивістю пальовика проникати в окремі органи, як паля в землю;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сва́йник «тс.» | російська |
| сва́я «паля» | російська |
| па́ля | українська |
шва́йка «білизна, Aspius aspius L., Aspius bipunctatus» (іхт.)
не зовсім ясне, можливо, лексико-семантичне утворення від шва́йка «товста голка; товсте шило» у зв’язку з видовженою формою риби (Рыбы СССР);
шва́йка походить від ши́ти;
більш сумнівне зближення його з р. сва́я «паля», [шва́я], цсл. сваа «стовп», що ґрунтується на зовнішній звуковій схожості з діалектним словом, де ш- вторинного походження (Фасмер ІІІ 571);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сва́я «паля» | російська |
| шва́я | російська |
| сваа «стовп» | церковнослов’янська |
| шва́йка «товста голка; товсте шило» | ? |
| шва́йка | ? |
| ши́ти | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України