САХАР — ЕТИМОЛОГІЯ
са́хар
запозичення з грецької мови;
гр. σάϰχαρ(ον) походить від палі sakkharā «цукор», яке зводиться до дінд. śàrkarā «гравій, пісок; цукровий пісок», що зіставляється з гр. ϰροϰάλαι (мн.) «морська галька», ϰρόϰη «тс.»;
р. са́хар, бр. сахары́на, [са́хар], п. sacharyna, ч. sacharín, sacharin, слц. sacharín, вл. sacharin, болг. за́хар, м. сахари́н, схв. са̀хар, слн. saharín;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сахара́т
сахари́н
сахари́стий
са́хари́ти
са́харник
са́ха́рниця
саха́рня
сахаро́за
сахаръ
(1627)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сахары́на | білоруська |
| са́хар | білоруська |
| за́хар | болгарська |
| sacharin | верхньолужицька |
| σάϰχαρ(ον) «цукор» | грецька |
| ϰροϰάλαι «морська галька» (мн.) | грецька |
| ϰρόϰη «тс.» | грецька |
| śаrkarā «гравій, пісок; цукровий пісок» | давньоіндійська |
| сахари́н | македонська |
| sacharyna | польська |
| са́хар | російська |
| са̀хар | сербохорватська |
| sacharín | словацька |
| saharín | словенська |
| sacharín | чеська |
| sacharin | чеська |
| sakkharā | ? |
са́ха́р «рогач у рибалок, залізний гачок з довгим держаком Дз, Мо; вила для гною Л»
очевидно, пов’язане з р. [сохирь] «дерево з розвилкою», п. [sochor] «жердина», ч. слц. вл. нл. sochor «важіль, лом» і, в такому разі, зводиться до со́ха́ (див.);
бр. сахо́р «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сахо́р
«вила для гною»
саху́р
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сахо́р «тс.» | білоруська |
| sochor «важіль, лом» | верхньолужицька |
| sochor «важіль, лом» | нижньолужицька |
| sochor «жердина» | польська |
| сохирь «дерево з розвилкою» | російська |
| sochor «важіль, лом» | словацька |
| со́ха́ | українська |
| sochor «важіль, лом» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України