САТИРА — ЕТИМОЛОГІЯ
сати́ра
запозичено з латинської мови, можливо, через французьку (фр. satire);
лат. satira «вид поетичного твору», satura «тс.; суміш, всяка всячина; миска з різними плодами» пов’язані з satur «ситий; повний», satis «досить», спорідненим з двн. sat «ситий», лит. sоtùs «тс.», псл. sytъ, укр. си́тий;
р. м. схв. сати́ра, бр. саты́ра, п. satyra, ч. слц. вл. satira, болг. са́тира, слн. satíra;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сати́рик
сатири́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| саты́ра | білоруська |
| са́тира | болгарська |
| satira | верхньолужицька |
| sat «ситий» | давньоверхньонімецька |
| satira «вид поетичного твору» | латинська |
| satura «тс.; суміш, всяка всячина; миска з різними плодами» | латинська |
| satur «ситий; повний» | латинська |
| satis «досить» | латинська |
| sоtùs «тс.» | литовська |
| сати́ра | македонська |
| satyra | польська |
| sytъ | праслов’янська |
| сати́ра | російська |
| сати́ра | сербохорватська |
| satira | словацька |
| satíra | словенська |
| си́тий | українська |
| satire | французька |
| satira | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України