САТАНЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
сатана́
запозичено в давньоруську мову з грецької;
гр. σατανα̃ς походить від гебр. śāṭā́n, букв. «протидіючий», спорідненого з ар. šаi̯ṭā́n «тс., чорт»;
р. бр. болг. сатана́, др. сатана, сотона, п. szatan, sataniczny, ч. слц. satan, satanàš, вл. нл. satan, м. сатана, схв. са̏тана, слн. sàtan, стсл. сотона;
Фонетичні та словотвірні варіанти
осатани́ти
«дуже розізлити»
сатани́нський
сатані́зм
сатані́ти
сатані́чний
сатаня́
сатаня́чий
сотона́
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| šаi̯ṭā́n «тс., чорт» | арабська |
| сатана́ | білоруська |
| сатана́ | болгарська |
| satan | верхньолужицька |
| śāṭā́n | гебрайська |
| σατανα̃ς | грецька |
| сатана | давньоруська |
| сотона | давньоруська |
| сатана | македонська |
| satan | нижньолужицька |
| szatan | польська |
| sataniczny | польська |
| сатана́ | російська |
| са̏тана | сербохорватська |
| satan | словацька |
| satanáš | словацька |
| sátan | словенська |
| сотона | старослов’янська |
| satan | чеська |
| satanáš | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України