САРКОФАГ — ЕТИМОЛОГІЯ
саркофа́г «невелика гробниця у стародавніх народів»
запозичення із західноєвропейських мов;
н. Sarkophàg, фр. sarcophage, англ. sarcophagus походять від лат. sarcophagus «тс.», яке зводиться до гр. σαρϰοφάγος (букв. «м’ясоїдний»), утвореного з основ іменника σάρξ «м’ясо» і дієслова φαγεĩν «поїдати», можливо, спорідненого з укр. богу́н «частина шлунка у жуйних тварин»;
р. болг. м. саркофа́г, бр. саркафа́г, п. вл. sarkofag, ч. слц. слн. sarkofàg, схв. сарка̏фāг;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| sarcophagus | англійська |
| саркафа́г | білоруська |
| саркофа́г | болгарська |
| sarkofag | верхньолужицька |
| σαρϰοφάγος (букв. «м’ясоїдний») | грецька |
| σάρξ «м’ясо» | грецька |
| φαγεĩν «поїдати» | грецька |
| sarcophagus «тс.» | латинська |
| саркофа́г | македонська |
| Sarkophág | німецька |
| sarkofag | польська |
| саркофа́г | російська |
| сарка̏фāг | сербохорватська |
| sarkofág | словацька |
| sarkofág | словенська |
| богу́н «частина шлунка у жуйних тварин» | українська |
| sarcophage | французька |
| sarkofág | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України