САПКА — ЕТИМОЛОГІЯ

са́па́ (с.-г.)

очевидно, запозичення зі східнороманських мов;
молд. са́пэ, рум. sàpă «сапа», як і фр. sape «кирка», іт. zappa, sapa «тс.», зводиться до доісторичного *tzappa;
виведення р. сапа́ від фр. sape (Фасмер III 558) мало переконливе;
р. са́пка, [сапа́], п. [sapa];
Фонетичні та словотвірні варіанти

проса́пка
просапни́й
проса́пник
сап «сапка»
са́палка «розпашник»
сапа́льник
сапани́ця «сапа»
са́панка «сапання»
са́па́ти
сапа́чка «сапа»
са́пивно «держак сапи»
сапи́ллє
сапи́лно
сапи́ло
сапи́льник
сапи́льно
са́писько
сапи́чка «вузька мотика»
сапи́ще «тс.»
сапіельня
сапну́ти «ударити сапою»
сапува́льник
сапува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*tzappa албанська
zappa італійська
sapa «тс.» італійська
са́пэ молдавська
sapa польська
сапа́ російська
са́пка російська
сапа́ російська
sápă «сапа» румунська
sape «кирка» французька
sape французька

сапки́й «пухкий, сипкий»

можливо, результат контамінації слів сипки́й і са́паний «розпушений сапою» (пор. молд. сэпа́т «розпушений, скопаний», рум. săpàt «тс.»);
неясне;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сипки́й і са́паний «розпушений сапою» (пор. молд. сэпа́т «розпушений, скопаний», рум. săpàt «тс.») ?

сап «сопіння; хвороба однокопитних тварин»

псл. sapъ, sapa, sapati, пов’язані чергуванням голосних із sopěti «сопіти»;
р. бр. болг. сап (хвороба), др. сапати «сопіти, хропіти», п. [sap] «сопіння; хвороба сап», [sapa] «нежить», [sapka] «тс.», [sapy] (хвороба тварин), sapać «сапати», вл. sapać «сопіти, сапати; прискати; палахкотіти», нл. sapaś «палахкотіти; прискати», схв. са̏па «дух, дихання», слн. sàpa «дихання, подих, вітерець»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

відса́пуватися
сапа́й «ніс» (у загадці)
са́пати «дихати з сопінням; [пашіти]»
сапа́тий «хворий сапом; [астматичний Нед]»
сапки́й «утомлюючий, важкий»
сапли́вий «важко дихаючий»
сапни́й «хворий сапом»
сапну́ти «подути, потягти»
сапоті́ти «сильно сапати»
сапу́н «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сап (хвороба) білоруська
сап (хвороба) болгарська
sapać «сопіти, сапати; прискати; палахкотіти» верхньолужицька
сапати «сопіти, хропіти» давньоруська
sapaś «палахкотіти; прискати» нижньолужицька
sap «сопіння; хвороба сап» польська
sapa «нежить» польська
sapka «тс.» польська
sapy «сапати» (хвороба тварин), sapać польська
sapać польська
sapъ праслов’янська
сап (хвороба) російська
са̏па «дух, дихання» сербохорватська
sápa «дихання, подих, вітерець» словенська
sapa ?
sapati ?
sopěti «сопіти» ?

сопі́ти

псл. soti (‹*sоpti), sopěti «сопіти, дути», пов’язані чергуванням голосних із sapati «сопіти, пихтіти»;
давні звуконаслідувальні утворення, очевидно, споріднені з дінд. śápati «проклинає», śábdaḥ «звук, шум»;
іє. *k῀op-;
зіставляється також (Machek ESJČ 567) з гр. ѱόφος «звук, гуркіт»;
р. сопе́ть, бр. сапці́ «сопіти; дути в дудку», др. сопѣти «грати на трубі», сопсти «тс.», ч. soptiti «пихтіти, сопіти», слц. soptit’ «вивергати вогонь», болг. со́пам се «огризаюся», схв. са̏пити «пихтіти, сопіти», слн. sopéti (sôpsti) «сопіти, фиркати», стсл. соти (сопсти) «грати на дудці»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

засіпти́ся «засапатися»
сапу́ха «сажа»
соп «сопіння»
сопи́лка «незамерзаюче місце»
сопі́й «сопун»
со́піт «тс., хропіння»
сопло́
соплува́тий «соплоподібний»
сопоті́ти «сопіти»
сопти́ «тс.»
сопу́н
со́пу́х «чад, сморід»
со́пу́ха «тс.; клуб диму Нед; сажа»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сапці́ «сопіти; дути в дудку» білоруська
со́пам се «огризаюся» болгарська
ѱόφος «звук, гуркіт» грецька
śápati «проклинає» давньоіндійська
сопѣти «грати на трубі» давньоруська
*k῀op- індоєвропейська
soti (‹*sоpti) праслов’янська
сопе́ть російська
пити «пихтіти, сопіти» сербохорватська
soptit' «вивергати вогонь» словацька
sopéti «сопіти, фиркати» (sôpsti) словенська
соти «грати на дудці» (сопсти) старослов’янська
сопсти «тс.» українська
soptiti «пихтіти, сопіти» чеська
sopěti «сопіти, дути» ?
sapati «сопіти, пихтіти» ?
śábdaḥ «звук, шум» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України