САПИЛНО — ЕТИМОЛОГІЯ
са́па́ (с.-г.)
очевидно, запозичення зі східнороманських мов;
молд. са́пэ, рум. sàpă «сапа», як і фр. sape «кирка», іт. zappa, sapa «тс.», зводиться до доісторичного *tzappa;
виведення р. сапа́ від фр. sape (Фасмер III 558) мало переконливе;
р. са́пка, [сапа́], п. [sapa];
Фонетичні та словотвірні варіанти
проса́пка
просапни́й
проса́пник
сап
«сапка»
са́палка
«розпашник»
сапа́льник
сапани́ця
«сапа»
са́панка
«сапання»
са́па́ти
сапа́чка
«сапа»
са́пивно
«держак сапи»
сапи́ллє
сапи́лно
сапи́ло
сапи́льник
сапи́льно
са́писько
сапи́чка
«вузька мотика»
сапи́ще
«тс.»
сапіельня
сапну́ти
«ударити сапою»
сапува́льник
сапува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *tzappa | албанська |
| zappa | італійська |
| sapa «тс.» | італійська |
| са́пэ | молдавська |
| sapa | польська |
| сапа́ | російська |
| са́пка | російська |
| сапа́ | російська |
| sápă «сапа» | румунська |
| sape «кирка» | французька |
| sape | французька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України