САМОТЯЖ — ЕТИМОЛОГІЯ
самоту́ж «волоком»
складні утворення з основи займенника сам і генетично споріднених фонетичних форм кореня туг-, тяг-;
бр. самату́гам «без допомоги тяглової сили», п. samociąż «самотужки», [samotuhem] «тс.» (з укр. і бр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
само́тєж
«самотужки»
самоту́жки
самоту́жки
«невеликі ручні сани»
самоту́жний
(с-ні сани «сани, що їх тягне людина»)
самотю́г
«господар без тяглової худоби»
(глузливе)
самотя́ж
«тс.»
самотя́жки
«тс.»
самотя́жний
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| самату́гам «без допомоги тяглової сили» | білоруська |
| samociąż «самотужки» | польська |
| samotuhem «тс.» (з укр. і бр.) | польська |
| сам | українська |
| туг- | українська |
| тяг- | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України