САМИМ — ЕТИМОЛОГІЯ | Горох — українські словники

розвиток значення міг відбутися вже в індоєвропейській прамові за такою схемою: «подібний» – «такий самий» – «не інакший» – «не інший» – «саме цей» – «тільки цей» – «один, сам»;

р. бр. болг. м. са̑м, др. самъ, п. вл. нл. sam, ч. слц. слн. sàm, полаб. sоm (samо), схв. са̑м, стсл. самъ;

Фонетичні та словотвірні варіанти

несамови́тий

осамі́ти

осамі́тнений

осамітні́ти

осамо́тнений

сама́

сама́я

саме́ (є)

сами́

сами́й

самі́

самі́ський «самісінький»

самі́тни́й

самі́тник

самі́тництво

самі́тницький

само́

самови́тий «одинокий, поодинокий»

са́мость «одинокість»

самота́

самоти́на́

самоти́нець

самоти́нний

самоті́ти

само́тний

само́тник

само́тницький

самотни́чий

самотня́ «самота»

самото́ю

самоту́ха «пустельник, самітник»

самоту́шний

самотю́чий

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
са̑м	білоруська
са̑м	болгарська
sam	верхньолужицька
εἱ˜ς «один» (‹ *sems)	грецька
som «сам»	давньоірландська
самъ	давньоруська
semel «один раз»	латинська
са̑м	македонська
sam	нижньолужицька
sоm (samо)	полабська
samо	полабська
samо	полабська
sam	польська
samъ (‹ sōmos ‹ sŏmos)	праслов’янська
*sōmos	праслов’янська
*sŏmos	праслов’янська
са̑м	російська
са̑м	сербохорватська
sám	словацька
sám	словенська
самъ	старослов’янська
са́мий «подібний, точний»	українська
sám	чеська

са́ма (у виразі бра́ти у са́му «брати до уваги, обмірковувати»)

запозичення з румунської мови;

рум. seàmă «увага; звіт; вид; сорт; кількість», sàmă «тс.» (a lua în seаmă дослівно «брати в увагу») пов’язується з уг. szàm «число» (szàmba venni «брати до уваги, враховувати»), запозиченим з давніх тюркських мов чуваського типу;

пор. чув. сум «число, рахунок», споріднене з уйг. кирг. каз. туркм. тат. сан «число, кількість», узб. сон, аз. саj «тс.»;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
саj «тс.»	азербайджанська
сан «число, кількість»	казахська
сан «число, кількість»	киргизька
seámă «увага; звіт; вид; сорт; кількість»	румунська
sámă «тс.» (a lua în seаmă дослівно «брати в увагу»)	румунська
сан «число, кількість»	татарська
сан «число, кількість»	туркменська
szám «число» (szàmba venni «брати до уваги, враховувати»)	угорська
сон	узбецька
сан «число, кількість»	уйгурська
сум «число, рахунок»	чуваська

са́мий «подібний, точний» (у виразах типу такий самий; той самий, до самого низу, від самого ранку)

псл. samъ(jъ) (‹ *sōmos ‹ *sŏmos) «подібний, точний»;

споріднене з дінд. samàḥ «рівний, однаковий», ав. hama- «рівний, той самий», hāma- «тс.», гот. samа «той самий», двн. samо, дангл. samе «тс.», гр. ὁμός «спільний, подібний, рівний», лат. similis «подібний», тох. А sоmа-, В sоmо-;

іє. *sŏm-/sĕm-;

р. са́мый, са́мая, са́мое, са́мо, бр. са́мы, др. самыи, самъ, п. sam, ч. sàm, заст. samó, слц. sàm, вл. sam (při samom «мало не, ледве не»), samsny, нл. sam, samsny, болг. сами́я, м. сам, схв. са̑м, слн . sàm, стсл. самъ;

Фонетичні та словотвірні варіанти

са́ма

са́ме́ «(займ.) подібне; точне; (присл.) якраз, точно (в т. ч. у виразі а саме)»

са́меє

са́мо (присл. у виразі так само)

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
hama- «рівний, той самий»	авестійська
hāma- «тс.»	авестійська
са́мы	білоруська
сами́я	болгарська
sam (při samom «мало не, ледве не»), samsny	верхньолужицька
samsny	верхньолужицька
při samom	верхньолужицька
samsny	верхньолужицька
při samom	верхньолужицька
samsny	верхньолужицька
při samom	верхньолужицька
samsny	верхньолужицька
při samom	верхньолужицька
samsny	верхньолужицька
při samom	верхньолужицька
samа «той самий»	готська
ὁμός «спільний, подібний, рівний»	грецька
samе «тс.»	давньоанглійська
samо	давньоверхньонімецька
samáḥ «рівний, однаковий»	давньоіндійська
самыи	давньоруська
самъ	давньоруська
*sŏm-/sĕm-	індоєвропейська
similis «подібний»	латинська
сам	македонська
sam	нижньолужицька
samsny	нижньолужицька
sam	польська
samъ(jъ) «подібний, точний» (‹ sōmos ‹ sŏmos)	праслов’янська
*sōmos	праслов’янська
*sŏmos	праслов’янська
*sōmos	праслов’янська
*sŏmos	праслов’янська
са́мый	російська
са́мая	російська
са́мое	російська
са́мо	російська
са̑м	сербохорватська
sám	словацька
sám	словенська
самъ	старослов’янська
sоmа-	тохарська А
sоmо-	тохарська В
sám	чеська
samý	чеська

самі́й «сом, Selurus glanis L.» (іхт.)

похідні утворення на основі контамінації слів сом¹ і сам(и́й) (див.);

Фонетичні та словотвірні варіанти

самоте́й «молодий сом»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
сом	українська
сами́й	українська

само́ «але, все ж, хоча» (спол.)

результат закріплення займенника само́ «одне, лише це, тільки це» у ролі ті́льки, вживаного як протиставний сполучник (напр., хотів, тільки не зміг – хотів, само не зміг);

болг. м. са́мо, схв. са̏мо, слн. samî «тс.»;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
са́мо	болгарська
са́мо	македонська
са̏мо	сербохорватська
samó «тс.»	словенська
само́ «одне, лише це, тільки це»	українська
ті́льки	українська

анома́лія

запозичено через російську і, можливо, латинську (лат. anōmalía) мови з грецької;

гр. ἀνωμαλία «нерівність, безладність, неправильність» походить від прикметника ἀνώμαλος «нерівний, непостійний, незакономірний», утвореного з префікса ἀν «не-, без-» і прикметника ὁμαλός «рівний», пов’язаного з ὁμός «подібний, схожий, однаковий, спільний», спорідненим з дінд. samáḥ «рівний, той самий», дперс. hama- «подібний, схожий, однаковий», гот. sama «тс.», псл. samь, укр. сам;

р. болг. анома́лия, бр. анама́лія, п. anomalia, ч. anomálie, слц. anomália, вл. anomalija, м. аномалија, схв. аномàлија, анòмāлија, слн. anomalija;

Фонетичні та словотвірні варіанти

аномалный (1619)

анома́льний

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
анама́лія	білоруська
анома́лия	болгарська
anomalija	верхньолужицька
sama «тс.»	готська
ἀνωμαλία «нерівність, безладність, неправильність»	грецька
samáḥ «рівний, той самий»	давньоіндійська
hama- «подібний, схожий, однаковий»	давньоперська
аномалија	македонська
anomalia	польська
samь	праслов’янська
анома́лия	російська
аномàлија	сербохорватська
anomália	словацька
anomalija	словенська
сам	українська
анòмāлија	українська
anomálie	чеська
ἀνώμαλος «нерівний, непостійний, незакономірний»	?
ἀν «не-, без-»	?
ὁμαλός «рівний»	?
ὁμός «подібний, схожий, однаковий, спільний»	?

анса́мбль

запозичення з французької мови;

фр. ensemble «разом» походить від лат. insimul, утвореного з прийменника in «в», спорідненого з псл. ѵъn, укр. в, i прислівника simul «разом», спорідненого з лат. similis «подібний, такий самий», псл. samъ, укр. сам;

р. бр. анса́мбль, п. вл. ansambl, ч. ansámbl, ensemble, слц. ensemble, болг. анса́мбъл, м. анса́мбл, схв. ансàмбл, анса́мбл, слн. ansámbel;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
анса́мбль	білоруська
анса́мбъл	болгарська
ansambl	верхньолужицька
insimul	латинська
similis «подібний, такий самий»	латинська
анса́мбл	македонська
ansambl	польська
ѵъn	праслов’янська
samъ	праслов’янська
анса́мбль	російська
ансàмбл	сербохорватська
ensemble	словацька
ansámbel	словенська
в	українська
сам	українська
анса́мбл	українська
ensemble «разом»	французька
ansámbl	чеська
ensemble	чеська
in «в»	?
simul «разом»	?

асамбле́я

запозичено з французької мови через російську;

фр. assemblée «збори» утворено від assembler «збирати, скликати», що походить від нар.-лат. *assimulāre «збирати докупи», яке складається з префікса ad- (›as-) «до-, при-» і дієслова simulāre «уподібнювати», похідного від similis «подібний», спорідненого з дінд. samáḥ «той самий; однаковий», псл. samь, укр. сам;

р. ассамбле́я, бр. болг. асамбле́я, ч. assemblée, схв. асамблèја;

Фонетичні та словотвірні варіанти

асамблея (XVIII ст.)

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
асамбле́я	білоруська
асамбле́я	болгарська
samáḥ «той самий; однаковий»	давньоіндійська
*assimulāre «збирати докупи»	народнолатинська
samь	праслов’янська
ассамбле́я	російська
асамблèја	сербохорватська
сам	українська
assemblée «збори»	французька
assemblée	чеська
assembler «збирати, скликати»	?
ad- «до-, при-» (›as-)	?
simulāre «уподібнювати»	?
similis «подібний»	?

асиміля́ція

запозичено з німецької мови через посередництво російської і польської;

нім. Assimilatión, assimilíeren походить від фр. assimilation, assimiler, які зводяться до лат. assimilātio «уподібнення», assimilo «уподібнюю», утворених з префікса ad- (›as-) «до-, при-» і основи прикметника similis «схожий, подібний», спорідненого з дінд. samáḥ «рівний, той самий», псл. samъ, укр. сам;

р. ассимиля́ция, бр. асіміля́цыя, п. asymilacja, ч. asimilace, слц. asimilácia, вл. asimilacija, болг. асимила́ция, м. схв. асимила́ција, слн. asimilácija;

Фонетичні та словотвірні варіанти

асимілюва́ти

асиміляти́вний

асиміля́тор

асиміля́торство

асиміляці́йний

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
асіміля́цыя	білоруська
асимила́ция	болгарська
asimilacija	верхньолужицька
samáḥ «рівний, той самий»	давньоіндійська
assimilātio «уподібнення»	латинська
асимила́ција	македонська
Assimilatión	німецька
asymilacja	польська
samъ	праслов’янська
ассимиля́ция	російська
асимила́ција	сербохорватська
asimilácia	словацька
asimilácija	словенська
сам	українська
assimilation	французька
asimilace	чеська
assimiler	?
assimilo «уподібнюю»	?
ad- «до-, при-» (›as-)	?
similis «схожий, подібний»	?

гомеопа́тія «лікування мінімальними дозами речовин, які є збудниками подібних захворювань»

запозичення з німецької мови;

нім. Homöopathíe утворене лікарем С. Ганеманом від гр. ὁμοιοπάϑεια «подібність у стражданні», яке складається з основ прикметника ὅμοιος «подібний», спорідненого з псл. samъ, укр. сам, та іменника πάϑος «страждання, хвороба»;

р. гомеопа́тия, бр. гамеапа́тыя, п. слц. homeopatia, ч. homeopatie, вл. homeopatija, болг. хомеопатия, схв. хомеопàтија, слн. homeopatíja;

Фонетичні та словотвірні варіанти

гомеопа́т

гомеопати́чний

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
гамеапа́тыя	білоруська
хомеопатия	болгарська
homeopatija	верхньолужицька
ὁμοιοπάϑεια «подібність у стражданні»	грецька
Homöopathíe	німецька
homeopatia	польська
samъ	праслов’янська
гомеопа́тия	російська
хомеопàтија	сербохорватська
homeopatia	словацька
homeopatíja	словенська
сам	українська
homeopatie	чеська
Ганеманом	?
ὅμοιος «подібний»	?
πάϑος «страждання, хвороба»	?

дисиміля́ція

через посередництво німецької мови (н. Dissimilatión) запозичено з середньолатинської;

слат. dissimilātio «дисиміляція» виникло на базі дієслова dissimilāre «робити несхожим», пов’язаного з dissimilis «несхожий», утвореним за допомогою префікса dis- від similis «подібний», спорідненого з дінд. samaḥ «рівний, той самий», псл. samъ, укр. сам;

р. диссимиля́ция, бр. дысіміля́цыя, п. dysymilacja, ч. disimilace, слц. disimilácia, болг. дисимила́ция, м. схв. дисимилáциjа, слн. disimilácija;

Фонетичні та словотвірні варіанти

дисимілюва́тися

дисиміляти́вний

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
дысіміля́цыя	білоруська
дисимила́ция	болгарська
samaḥ «рівний, той самий»	давньоіндійська
дисимилáциjа	македонська
dysymilacja	польська
samъ	праслов’янська
диссимиля́ция	російська
дисимилáциjа	сербохорватська
dissimilātio «дисиміляція»	середньолатинська
disimilácia	словацька
disimilácija	словенська
сам	українська
disimilace	чеська
dissimilāre «робити несхожим»	?
dissimilis «несхожий»	?
similis «подібний»	?

омо́граф

запозичення із західноєвропейських мов;

фр. homographe, англ. homograph утворені з основ гр. ὁμός «той самий, однаковий», спорідненого з дінд. samáḥ «рівний, однаковий», лат. similis «подібний», укр. сам, і гр. γράφω «пишу, креслю, зображую»;

р. омо́граф, бр. амо́граф, п. ч. вл. homograf, слц. homografum, болг. омогра́ф, м. хомограф, схв. хомо̀граф, слн. homograf;

Фонетичні та словотвірні варіанти

омо́графи «слова або форми слів, різні за значенням і звучанням, але однакові написанням»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
homograph	англійська
амо́граф	білоруська
омогра́ф	болгарська
homograf	верхньолужицька
ὁμός «той самий, однаковий»	грецька
γράφω «пишу, креслю, зображую»	грецька
samáḥ «рівний, однаковий»	давньоіндійська
similis «подібний»	латинська
хомограф	македонська
homograf	польська
омо́граф	російська
хомо̀граф	сербохорватська
homografum	словацька
homograf	словенська
сам	українська
homographe	французька
homograf	чеська

самбі́р «вид дерева» (бот.)

неясне;

можливо, складне утворення із займенника сам і основи дієслова бра́ти;

назва могла бути зумовлена властивістю лози прийматися з посаджених без коріння гілок;

Фонетичні та словотвірні варіанти

са́мбі́рка «верба пурпурова, Salix purpurea L.»

самбіро́вий

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
сам	українська
бра́ти	українська

саме́ць «айстра степова, Aster аmellus L.» (бот.)

пов’язане з сам;

назва зумовлена тим, що ця рослина цвіте пізно восени, коли інших квітів уже немає: пор. [осінь, осінчак, осін-нє зілля, мороз, зімник] «тс.»;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
осінь «тс.»	українська
осінчак	українська
осін-нє зілля	українська
мороз	українська
зімник	українська
сам	?

самиця «конопля-матірка, Cannabis sativa femina» (бот.)

похідне утворення від сам;

назва зумовлена, очевидно, тим, що матірка залишається рости сама, після того як з конопель виберуть дозрілу плоскінь;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
сам	українська

самівлє «сухоребрик стиснутий, Sisymbrium strictissimum L.» (бот.)

похідне від сам;

назва зумовлена, очевидно, тим, що сухоребрик не поїдається худобою і залишається на пасовиськах у вигляді поодиноких стебел;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
сам	українська

са́мка «вид дитячої хвороби»

неясне;

можливо, пов’язане з сама́ як табуїстичною назвою хвороби;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
сама́	українська

самоде́ри «рибальське знаряддя для вилову сомів»

очевидно, результат видозміни незафіксованої форми *сомодери, утвореної з основ слів сом і де́рти «витягати» зі зближенням першого компонента із займенником сам;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
*сомодери	українська
сом «витягати»	українська
сам	українська
де́рти	українська

само́зелень «чистотіл, Chelidonium majus L. Mak; молочай мигдaлолистий, Euphorbia amygdaloides L.» (бот.)

результат видозміни назви [зимозелень] «чистотіл», перша частина якої зазнала зближення з основою сам;

перенесення назви на молочай зумовлене подібністю властивостей обох рослин (молочний сік застосовувався при нашкірних хворобах);

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
зимозелень «чистотіл»	українська
сам	українська

самої́ди «самодійці» (заст.)

запозичення з російської мови;

р. заст. самое́д, -ды, [самоеди́н, зб. самое́дь] походить від др. самоядь, яке зводиться до назви одного з племен енців – сомату;

пов’язується також із саам. норв. Sāme-Ænà, род. в. Sāme-Ædnàm(a) «Лапландія», зближеним за звуковою подібністю з р. сам і есть;

бр. самае́ды, п. Samojad, ч. Samojedové, -di, схв. Самоjеди, слн. Samojed;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
самае́ды	білоруська
самоядь	давньоруська
Sāme-Ænà	норвезька
Samojad	польська
самое́д	російська
самоеди́н	російська
зб. самое́дь зб.	російська
сам	російська
есть	російська
Sāme-Ænà	саамська
Sāme-Ædnàm(a) «Лапландія» род. в.	саамська
Самоjеди	сербохорватська
Samojed	словенська
сомату	українська
Samojedové	чеська

само́ї́дка «настурція лікарська, Nasturtium officinale R. Br.» (бот.)

складне утворення з основ займенника сам і дієслова ї́сти;

назва зумовлена їстівними властивостями рослини, що вживається як салат;

Фонетичні та словотвірні варіанти

самої́дний «їдкий, отруйний» (про цвіт рослини)

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
сам	українська
ї́сти	українська

самокиша «мильнянка лікарська, Saponaria officinalis L.» (бот.)

складні утворення з основ займенника сам і дієслова ки́снути: корінь мильнянки в суміші з водою дуже шумує (Анненков 316) і нагадує кисле молоко, що перебуває в стані бродіння;

Фонетичні та словотвірні варіанти

самокє́ша «в’язіль барвистий, Coronilla varia L.» (бот.)

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
сам	українська
ки́снути	українська

самоли́тий «доброякісний; міцний; солідний»

результат видозміни деетимологізованого давнішого *самовитий, пов’язаного з сам (пор. несамови́тий «не здатний відповідати за свої вчинки; значний силою свого вияву») і спорідненого з бр. самаві́ты «огрядний, дебелий, ставний, поважний, імпозантний, солідний; значний за силою вияву», п. samowity (заст.) «натуральний, природний», niesamowity «незвичний, тривожний, несамовитий»;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
самаві́ты «огрядний, дебелий, ставний, поважний, імпозантний, солідний; значний за силою вияву»	білоруська
samowity «натуральний, природний» (заст.)	польська
*самовитий	?
сам (пор. несамови́тий «не здатний відповідати за свої вчинки; значний силою свого вияву»)	?
niesamowity «незвичний, тривожний, несамовитий»	?

самолі́вка «пастка»

складне утворення з основ займенника сам і дієслова лови́ти (див.);

р. [самоло́в], п. samołîwka «тс.»;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
samołîwka «тс.»	польська
самоло́в	російська
сам	українська
лови́ти	українська

саморі́дник «горобейник, Lithospermum L.» (бот.)

складне утворення з основ займенника сам і дієслова роди́ти;

мотивація назви неясна;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
сам	українська
роди́ти	українська

само́стай «жовтозілля еруколисте, Senecio aerucaefolius L.» (бот.)

складні утворення з основ займенника сам і дієслова ста́ти, стоя́ти;

перша назва зумовлена, очевидно, тим, що трава жовтозілля залишається стояти до весни (пор. р. [весеностарая трава] «жовтозілля»);

р. [самосто́й] «жовтозілля»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

самості́й «водяний жовтець, Rannunculus aquatilis (Batrachium aquatile)»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
самосто́й «жовтозілля»	російська
сам	українська
ста́ти	українська
стоя́ти	українська

самоте́ка «безіменна річка; епітет річки Нед»

складне утворення з основ займенника сам і дієслова текти́;

первісно означало джерело води на поверхні землі, воду, що витікає з ґрунту сама, без необхідності копання криниці;

р. [самоте́к] «невелике джерело у яру»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

самото́ка «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
самоте́к «невелике джерело у яру»	російська
сам	українська
текти́	українська

самото́ка «різновид витушки; мотовило Нед» (тк.)

складне утворення з основ займенника сам і дієслова точи́ти (ст.) «кружляти; котити»;

назва зумовлена тим, що при звиванні пряжі з такої витушки вона сама обертається навколо своєї осі;

пор. ч. samotoč «пристрій для автоматичного згортання штор»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

замотя́чки «тс.»

само́тічка «мотовило Нед; пристосування для змотування пряжі О»

само́тя́чки

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
сам «кружляти; котити» (ст.)	українська
точи́ти	українська
samotoč «пристрій для автоматичного згортання штор»	чеська

самоту́ж «волоком»

складні утворення з основи займенника сам і генетично споріднених фонетичних форм кореня туг-, тяг-;

бр. самату́гам «без допомоги тяглової сили», п. samociąż «самотужки», [samotuhem] «тс.» (з укр. і бр.);

Фонетичні та словотвірні варіанти

само́тєж «самотужки»

самоту́жки

самоту́жки «невеликі ручні сани»

самоту́жний (с-ні сани «сани, що їх тягне людина»)

самотю́г «господар без тяглової худоби» (глузливе)

самотя́ж «тс.»

самотя́жки «тс.»

самотя́жний «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
самату́гам «без допомоги тяглової сили»	білоруська
samociąż «самотужки»	польська
samotuhem «тс.» (з укр. і бр.)	польська
сам	українська
туг-	українська
тяг-	українська

саму́ра «свиня»

очевидно, запозичення з польської мови;

п. samura «льоха» споріднене з р. [саму́р] «дикий кабан», похідним від сам (дикий кабан-самець живе одиноко);

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
samura «льоха»	польська
саму́р «дикий кабан»	російська
сам (дикий кабан-самець живе одиноко)	російська

санскри́т «давньоіндійська літературна мова»

запозичення з давньоіндійської мови;

дінд. samskṛta «санскрит», букв. «оброблений; складений, зібраний» складається з префікса sam- «з-, разом», спорідненого з гр. ἅμα «разом з», гот. sama «самий», псл. samъ, укр. сам, і дієприкметника від дієслова kṛṇṓti (karṓti) «робить», спорідненого з лит. kẽras «чари», kùrti «будувати, засновувати», псл. čary, укр. ча́ри;

р. болг. м. санскри́т, бр. санскры́т, п. sanskryt, ч. sanskrt, заст. sanskrit, слц. вл. sanskrit, м. санскрит, схв. са̀нскрит, слн. sanskrít;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
санскры́т	білоруська
санскри́т	болгарська
sanskrit	верхньолужицька
sama «самий»	готська
ἅμα «разом з»	грецька
samskṛta «санскрит»	давньоіндійська
sam- «з-, разом»	давньоіндійська
kṛṇṓti	давньоіндійська
karṓti	давньоіндійська
kẽras «чари»	литовська
kùrti «будувати, засновувати»	литовська
санскри́т	македонська
санскрит	македонська
sanskryt	польська
samъ	праслов’янська
čary	праслов’янська
санскри́т	російська
са̀нскрит	сербохорватська
sanskrit	словацька
sanskrít	словенська
сам	українська
ча́ри	українська
sanskrt	чеська
sanskrit	чеська

симулюва́ти

запозичено з німецької мови, очевидно, через польську;

н. simulíeren походить, мабуть, від фр. simuler, запозиченого з латинської мови;

лат. simulāre «уподібнювати; зображати; прикидатися, симулювати» пов’язане з similis «подібний, схожий», спорідненим з псл. samъ, укр. сам;

р. симуля́нт, симули́ровать, бр. сімулява́ць, п. symulować, ч. simulovati, слц. simulovat’, вл. simulować, болг. симули́рам, м. симули́ра, схв. симули́рати, слн. simulírati;

Фонетичні та словотвірні варіанти

симуля́нт

симуля́ція

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
сімулява́ць	білоруська
симули́рам	болгарська
simulować	верхньолужицька
simulāre «уподібнювати; зображати; прикидатися, симулювати»	латинська
similis «подібний, схожий»	латинська
симули́ра	македонська
simulíeren	німецька
symulować	польська
samъ	праслов’янська
симуля́нт	російська
симули́ровать	російська
симули́рати	сербохорватська
simulovat'	словацька
simulírati	словенська
сам	українська
simuler	французька
simulovati	чеська

суни́ці «Fragaria L.» (бот.)

псл. *sǫnica, утворене за допомогою префікса sǫ- «су-» від nicь «обернений униз», nіknǫti «никнути, схилятися додолу, нахилятися» (букв. «поникла, нахилена до землі ягода»);

пор. інші назви суниці [поземка, позьомка, землянка, земляника] Mak, а також р. земляни́ка, п. poziomka, схв. [jaгода-поземљух(ш)а, поземљух(ш)а], зумовлені тим, що її плоди никнуть до землі;

менш імовірним є зв’язок з дінд. śōṇaḥ «червоний», śōṇitam «кров, смола дерева» (Потебня РФВ 1885/4, 283; Rozwadowski RO 1, 94; Schuster-Šewc 1378; Petersson PBrB 40, 87);

недостатньо обґрунтовані інші етимології: виведення з *samonika, зіставлюваного з р. сам і возни́кнуть «виникнути», букв. «яка сама виникає» (Преобр. І 607);

зіставлення з лтс. sûna(s) «мох», sûnûkslis «наривчик, пузирчик», букв. «ягода, що росте в моху» (Endzelin RSl 10, 221; Schuster-Šewc ZfSl 1961/3, 380), з гр. ϰύων«собака», лтс. suns «тс.», р. су́ка «сука», букв. «собача ягода» (Погодин Следы 274–275; Schrader Reallexikon I 85), з дінд. śunám «ріст, процвітання», лит. šaũnas «славний, доблесний», šaunùs «тс.» (Iljinskij PF 13, 503–504);

р. [суни́ца (суни́ка)] «суниці» (з бр.?), бр. суні́цы, суні́ца, п. [sunica, sumnica, sonica, sonycia], нл. sunica, полаб. saunaićă «тс.», болг. [зу́ница] «малина», схв. су̀ница «тс.», [сунице] «суниці лісові»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

сониця

сонни́ця

сунєчник «тс.»

суниня «суниці лісові, Fragaria vesca L.»

суни́ця

суничкова́тий (у сполуці [суничкова́та конюши́на] «конюшина суницевидна, Trifolium fragiferum L.»)

суни́чник

суни́чник «тс.; ділянка землі, на якій ростуть суниці»

сунишник

суні́шник

шуни́ця «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
суні́цы	білоруська
зу́ница «малина»	болгарська
ϰύων «собака»	грецька
śōṇaḥ «червоний»	давньоіндійська
śunám «ріст, процвітання»	давньоіндійська
sûna(s) «мох»	латиська
suns «тс.»	латиська
šaũnas «славний, доблесний»	литовська
sunica	нижньолужицька
saunaićă «тс.»	полабська
poziomka	польська
sunica	польська
sumnica	польська
sonica	польська
sonycia	польська
*sǫnica	праслов’янська
земляни́ка	російська
сам «виникнути»	російська
возни́кнуть «виникнути»	російська
су́ка «сука»	російська
суни́ца «суниці» (суни́ка)] (з бр.?)	російська
jaгода-поземљух(ш)а	сербохорватська
поземљух(ш)а	сербохорватська
су̀ница «тс.»	сербохорватська
суні́ца	українська
сунице «суниці лісові»	українська
sǫ- «су-»	?
nicь «обернений униз»	?
nіknǫti «никнути, схилятися додолу, нахилятися» (букв. «поникла, нахилена до землі ягода»)	?
інші	?
śōṇitam «кров, смола дерева»	?
*samonika	?
sûnûkslis «наривчик, пузирчик»	?
šaunùs «тс.»	?

сям

псл. sěmo, утворене за допомогою суфікса -mо від займенника sь «цей»;

голосний а на місці ě з’явився під впливом tamo «там»;

р. бр. сям, др. сѣмо «сюди», сѣмь, само, сямо «тс.», п. [sam] «тут; там», [siam] «тс.», ч. слц. вл. нл. полаб. sem «сюди», болг. са́мо «тс.», сам «сям», схв. ст. sjemo, semo, слн. sèm «сюди», стсл. сѣмо «тс.»;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
сям	білоруська
са́мо «тс.»	болгарська
sem «сюди»	верхньолужицька
сѣмо «сюди»	давньоруська
sem «сюди»	нижньолужицька
sem «сюди»	полабська
sam «тут; там»	польська
sěmo	праслов’янська
сям	російська
sjemo	сербохорватська
semo	сербохорватська
sem «сюди»	словацька
sèm «сюди»	словенська
сѣмо «тс.»	старослов’янська
сѣмь	українська
само	українська
сямо «тс.»	українська
siam «тс.»	українська
сам «сям»	українська
sem «сюди»	чеська
sь «цей»	?
tamo «там»	?
sjemo	?
semo	?

Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України