САМАЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
глу́пий «дурний; глухий»
псл. glupъ, очевидно, повʼязане з псл. glumъ (укр. глум) і gluxъ (укр. глухи́й);
первісно, очевидно, обʼєднувало значення «дурний» і «глухий»;
споріднене з дісл. glópr «ідіот», лит. glùšas «дурний»;
необґрунтоване припущення про запозичення з пгерм. *glōpa-, дісл. glópr (Bern. I 309), як і про звʼязок з лит. klùbas «кульгавий» (Machek LP 1, 131 – 132) або з лит. glùmti «втрачати ясність розуму» (Machek ESJČS 132);
лит. glupas «дурний», лтс. glups «тс.», мабуть, з бр. глуп (Skardžius 76);
р. глу́пый, бр. глупя́к «дурень», [самая глу́пась] «північ» (про час), др. глупыи, п. głupi, ч. hloupý, [hlupiti] «затінювати, заглушувати», слц. hlúpy, вл. hłupy, нл. głupy, болг. м. глуп, схв. глуп, слн. glúp, стсл. ГЛОУПЪ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
глупа
«північ»
глупа́к
глупа́чество
«дурість»
глупина́
«глушина»
глупо́та́
глу́пощі
глу́пство
глупта́вий
глупта́к
глупува́тий
зглу́патися
«стати безпорадним, зніяковіти»
не́глуп
«великий дурень»
не́голоп
«тс.»
оглу́пати
«оманою звернути розмову на щось інше»
(бесіду)] Ж
оглупі́ти
«стати дурним»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| глуп | білоруська |
| глупя́к «дурень» | білоруська |
| глуп | болгарська |
| hłupy | верхньолужицька |
| glópr «ідіот» | давньоісландська |
| glópr | давньоісландська |
| глупыи | давньоруська |
| glups «тс.» | латиська |
| glùšas «дурний» | литовська |
| klùbas «кульгавий» | литовська |
| glùmti «втрачати ясність розуму» | литовська |
| glupas «дурний» | литовська |
| глуп | македонська |
| głupy | нижньолужицька |
| głupi | польська |
| *glōpa- | прагерманська |
| glupъ | праслов’янська |
| glumъ (укр. глум)(укр. глухи́й) | праслов’янська |
| глу́пый | російська |
| глуп | сербохорватська |
| hlúpy | словацька |
| glúp | словенська |
| ГЛОУПЪ | старослов’янська |
| самая «північ» (про час) | українська |
| hlupiti «затінювати, заглушувати» | українська |
| hloupý | чеська |
| значення «дурний» | ? |
| і «глухий» | ? |
сам
розвиток значення міг відбутися вже в індоєвропейській прамові за такою схемою: «подібний» – «такий самий» – «не інакший» – «не інший» – «саме цей» – «тільки цей» – «один, сам»;
етимологічно тотожне з са́мий «подібний, точний»;
псл. samъ (‹ *sōmos ‹ *sŏmos);
споріднене з дірл. som «сам», можливо, також з гр. εἱ˜ς «один» (‹ *sems), лат. semel «один раз»;
р. бр. болг. м. са̑м, др. самъ, п. вл. нл. sam, ч. слц. слн. sàm, полаб. sоm (samо), схв. са̑м, стсл. самъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
несамови́тий
осамі́ти
осамі́тнений
осамітні́ти
осамо́тнений
сама́
сама́я
саме́
(є)
сами́
сами́й
самі́
самі́ський
«самісінький»
самі́тни́й
самі́тник
самі́тництво
самі́тницький
само́
самови́тий
«одинокий, поодинокий»
са́мость
«одинокість»
самота́
самоти́на́
самоти́нець
самоти́нний
самоті́ти
само́тний
само́тник
само́тницький
само́тницький
самотни́чий
самотня́
«самота»
самото́ю
самоту́ха
«пустельник, самітник»
самоту́шний
самотю́чий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| са̑м | білоруська |
| са̑м | болгарська |
| sam | верхньолужицька |
| εἱ˜ς «один» (‹ *sems) | грецька |
| som «сам» | давньоірландська |
| самъ | давньоруська |
| semel «один раз» | латинська |
| са̑м | македонська |
| sam | нижньолужицька |
| sоm (samо) | полабська |
| samо | полабська |
| samо | полабська |
| sam | польська |
| samъ (‹ *sōmos ‹ *sŏmos) | праслов’янська |
| *sōmos | праслов’янська |
| *sŏmos | праслов’янська |
| са̑м | російська |
| са̑м | сербохорватська |
| sám | словацька |
| sám | словенська |
| самъ | старослов’янська |
| са́мий «подібний, точний» | українська |
| sám | чеська |
са́мий «подібний, точний» (у виразах типу такий самий; той самий, до самого низу, від самого ранку)
псл. samъ(jъ) (‹ *sōmos ‹ *sŏmos) «подібний, точний»;
споріднене з дінд. samàḥ «рівний, однаковий», ав. hama- «рівний, той самий», hāma- «тс.», гот. samа «той самий», двн. samо, дангл. samе «тс.», гр. ὁμός «спільний, подібний, рівний», лат. similis «подібний», тох. А sоmа-, В sоmо-;
іє. *sŏm-/sĕm-;
р. са́мый, са́мая, са́мое, са́мо, бр. са́мы, др. самыи, самъ, п. sam, ч. sàm, заст. samó, слц. sàm, вл. sam (při samom «мало не, ледве не»), samsny, нл. sam, samsny, болг. сами́я, м. сам, схв. са̑м, слн . sàm, стсл. самъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
са́ма
са́ме́
«(займ.) подібне; точне; (присл.) якраз, точно (в т. ч. у виразі а саме)»
са́меє
са́мо
(присл. у виразі так само)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hama- «рівний, той самий» | авестійська |
| hāma- «тс.» | авестійська |
| са́мы | білоруська |
| сами́я | болгарська |
| sam (při samom «мало не, ледве не»), samsny | верхньолужицька |
| samsny | верхньолужицька |
| při samom | верхньолужицька |
| samsny | верхньолужицька |
| při samom | верхньолужицька |
| samsny | верхньолужицька |
| při samom | верхньолужицька |
| samsny | верхньолужицька |
| při samom | верхньолужицька |
| samsny | верхньолужицька |
| při samom | верхньолужицька |
| samа «той самий» | готська |
| ὁμός «спільний, подібний, рівний» | грецька |
| samе «тс.» | давньоанглійська |
| samо | давньоверхньонімецька |
| samáḥ «рівний, однаковий» | давньоіндійська |
| самыи | давньоруська |
| самъ | давньоруська |
| *sŏm-/sĕm- | індоєвропейська |
| similis «подібний» | латинська |
| сам | македонська |
| sam | нижньолужицька |
| samsny | нижньолужицька |
| sam | польська |
| samъ(jъ) «подібний, точний» (‹ *sōmos ‹ *sŏmos) | праслов’янська |
| *sōmos | праслов’янська |
| *sŏmos | праслов’янська |
| *sōmos | праслов’янська |
| *sŏmos | праслов’янська |
| са́мый | російська |
| са́мая | російська |
| са́мое | російська |
| са́мо | російська |
| са̑м | сербохорватська |
| sám | словацька |
| sám | словенська |
| самъ | старослов’янська |
| sоmа- | тохарська А |
| sоmо- | тохарська В |
| sám | чеська |
| samý | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України