САМАРИТЯНИН — ЕТИМОЛОГІЯ
самаритя́нин «милосердна, жаліслива людина»
пов’язане з самаритя́нин «житель Самарії (колишні місто і область у Палестині)», стсл. самаранинъ «тс.»;
нове значення виникло під впливом євангельської притчі про одного з жителів Самарії, який проявив милосердя до потерпілої незнайомої йому людини;
р. самаритя́нин, п. samarytanin «тс.», ч. слц. samaritàn «тс.; санітар», вл. samaritаnski «милосердний», болг. самаря́нин «милосердна людина; член товариства медичної допомоги», м. самарjанин, схв. самарита́нац, самари́ħанин «тс.», слн. samarijàn (samaritàn) «милосердна людина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
самаря́нин
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| самаря́нин «милосердна людина; член товариства медичної допомоги» | болгарська |
| samaritаnski «милосердний» | верхньолужицька |
| самарjанин | македонська |
| samarytanin «тс.» | польська |
| самаритя́нин | російська |
| самарита́нац | сербохорватська |
| самари́ħанин «тс.» | сербохорватська |
| samaritán «тс.; санітар» | словацька |
| samariján «милосердна людина» (samaritàn) | словенська |
| samaritàn | словенська |
| samaritàn | словенська |
| самарѩнинъ «тс.» | старослов’янська |
| самаритя́нин «житель Самарії (колишні місто і область у Палестині)» | українська |
| samaritán «тс.; санітар» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України