САЛЮТОМ — ЕТИМОЛОГІЯ
салю́т
запозичення з французької мови;
фр. salut «привіт» походить від лат. salus (salutis) «здоров’я, добробут; привіт», пов’язаного з salvus «здоровий, цілий, врятований», спорідненим з дінд. sàrvaḥ «непошкоджений, цілий, весь, кожний», ав. haurva- «непошкоджений, цілий», гр. ὅλος, οὕλος «тс.»;
р. бр. болг. салю́т, п. ч. вл. слц. salut, м. салу́т, схв. са̀лӯт, слн. salút;
Фонетичні та словотвірні варіанти
салютува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
haurva- «непошкоджений, цілий» | авестійська |
салю́т | білоруська |
салю́т | болгарська |
salut | верхньолужицька |
ὅλος | грецька |
οὕλος «тс.» | грецька |
sárvaḥ «непошкоджений, цілий, весь, кожний» | давньоіндійська |
salus «здоров’я, добробут; привіт» (salutis) | латинська |
salvus «здоровий, цілий, врятований» | латинська |
салу́т | македонська |
salut | польська |
салю́т | російська |
са̀лӯт | сербохорватська |
salut | словацька |
salút | словенська |
salut «привіт» | французька |
salut | чеська |
salutis | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України