САЛЬНІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
са́льний «непристойний»
запозичення з російської мови;
р. са́льный, очевидно, походить від фр. sаlе «брудний», що зводиться до свн. sаl «мутний» (двн. sаlо «темного кольору»), спорідненого з дірл. sаlach «брудний», лат. sаlīva «слина»;
на російському ґрунті запозичення зблизилося з са́ло;
безпосереднє виведення від са́ло (Фасмер ІІІ 551) викликає сумнів;
Фонетичні та словотвірні варіанти
са́льність
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| sаlо | давньоверхньонімецька |
| sаlо | давньоверхньонімецька |
| sаlach «брудний» | давньоірландська |
| sаlīva «слина» | латинська |
| са́льный | російська |
| са́ло | російська |
| sаl «мутний» (двн. sаlо «темного кольору») | середньоверхньнімецька |
| са́ло | українська |
| sаlе «брудний» | французька |
са́ло
псл. sadlo, пов’язане з saditi «садити, сідати» («те, що сідає на м’ясо»);
пов’язується також (Мартынов Язык 43) з пкельт. *saldi- (ірл. saill «солонина», saillim «солю»);
р. болг. м. са́ло, бр. са́ла, др. сало, п. вл. нл. sadło, ч. sàdlo, слц. sadlo, полаб. sodlü, схв. са̏ло, слн. sàlо;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сали́стий
са́лити
са́лниця
«внутрішній свинячий жир»
сало́ха
«товста, пузата жінка»
са́льний
са́льник
(анат., тех.)
са́льни́к
«страва з гречаної каші з печінкою і жиром»
сальнико́вий
сальни́ця
«жирова залоза»
сальце́
саля́лка
«бодня для сала»
са́лянка
«посудина, в якій затовкують сало»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| са́ла | білоруська |
| са́ло | болгарська |
| sadło | верхньолужицька |
| сало | давньоруська |
| saill | ірландська |
| са́ло | македонська |
| sadło | нижньолужицька |
| sodlü | полабська |
| sadło | польська |
| *saldi- (ірл. saill «солонина», saillim «солю») | пракельтська |
| sadlo | праслов’янська |
| saditi «садити, сідати» («те, що сідає на м’ясо») | праслов’янська |
| са́ло | російська |
| са̏ло | сербохорватська |
| sadlo | словацька |
| sálо | словенська |
| sádlo | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України