САЛУ — ЕТИМОЛОГІЯ

сал «простір води, льоду, охоплений рибальськими сітями»

запозичення з молдавської чи турецької мови;
молд. сал (рум. sal) «великий пліт» походить від тур. sal «пліт»;
р. [сал] «місце, де пливуть із сіткою»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сал «великий пліт» (рум. sal) молдавська
сал «місце, де пливуть із сіткою» російська
sal румунська
sal «пліт» турецька

са́ла «невеликий пліт із снопів для переправи речей через річку; прив’язувався до коня»

запозичення з турецької мови;
тур. sal «пліт» споріднене з аз. каз. кирг. тат. чаг. сал, башк. haл, чув. сулă «тс.», пов’язаними з тюрк. сал «класти, укладати»;
р. [сала, салы́] «тс.; пліт з очерету», болг. сал «пліт; пором», м. сал «пліт»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сал азербайджанська
haл башкирська
сал «пліт; пором» болгарська
сал казахська
сал киргизька
сал «пліт» македонська
сала російська
салы́ «тс.; пліт з очерету» російська
сал татарська
sal «пліт» турецька
сал «класти, укладати» тюркські
сал чагатайська
сулă «тс.» чуваська

са́ло

пов’язується також (Мартынов Язык 43) з пкельт. *saldi- (ірл. saill «солонина», saillim «солю»);
псл. sadlo, пов’язане з saditi «садити, сідати» («те, що сідає на м’ясо»);
р. болг. м. са́ло, бр. са́ла, др. сало, п. вл. нл. sadło, ч. sàdlo, слц. sadlo, полаб. sodlü, схв. са̏ло, слн. sàlо;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сали́стий
са́лити
са́лниця «внутрішній свинячий жир»
сало́ха «товста, пузата жінка»
са́льний
са́льник (анат., тех.)
са́льни́к «страва з гречаної каші з печінкою і жиром»
сальнико́вий
сальни́ця «жирова залоза»
сальце́
саля́лка «бодня для сала»
са́лянка «посудина, в якій затовкують сало»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
са́ла білоруська
са́ло болгарська
sadło верхньолужицька
сало давньоруська
saill ірландська
са́ло македонська
sadło нижньолужицька
sodlü полабська
sadło польська
*saldi- (ірл. saill «солонина», saillim «солю») пракельтська
sadlo праслов’янська
saditi «садити, сідати» («те, що сідає на м’ясо») праслов’янська
са́ло російська
са̏ло сербохорватська
sadlo словацька
sálо словенська
sádlo чеська

са́ло «тонкий шар криги або невеликі крижинки на воді перед льодоставом, шуга, шерешень»

очевидно, результат видозміни форми сай «тс.» і зближення її з са́ло1;
безпосереднє пов’язання з са́ло1 (Фасмер ІІІ 550) позбавлене підстав;
р. са́ло «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
са́ло «тс.» російська
сай «тс.» українська
са́ло українська
са́ло українська

зал

нвн. Saal «зал» (двн. свн. sal «однокімнатний будинок») споріднене з днн. sẹli «однокімнатний будинок», дангл. sele, дісл. salr «тс.», гот. saljan «знайти притулок, лишитися», лат. solum «земля, ґрунт; основа», стсл. сєло «населене місце; поле», укр. село́;
запозичене з німецької або французької мови через російську і через польську (форма з м’яким -ля);
фр. salle «зал; кімната, приміщення» виводиться від германського sal;
р. бр. зал, за́ла, п. sala, ч. sál, слц. sála, вл. sal, болг. за́ла, м. схв. са́ла;
Фонетичні та словотвірні варіанти

за́ла
за́льний
са́ля
Етимологічні відповідники

Слово Мова
зал білоруська
за́ла білоруська
за́ла болгарська
sal верхньолужицька
sal германські
saljan «знайти притулок, лишитися» готська
sele давньоанглійська
sal давньоверхньонімецька
salr «тс.» давньоісландська
sẹli «однокімнатний будинок» давньонижньонімецька
solum «земля, ґрунт; основа» латинська
са́ла македонська
Saal «зал» (двн. свн. sal «однокімнатний будинок») нововерхньонімецька
sala польська
зал російська
за́ла російська
са́ла сербохорватська
sal середньоверхньнімецька
sála словацька
сєло «населене місце; поле» старослов’янська
село́ українська
salle «зал; кімната, приміщення» французька
sál чеська

салак «хрущ, Melolontha vulgaris Fabr.» (ент.)

очевидно, похідні утворення від са́ло за зовнішньою подібністю борозняків до кусочків сала;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сале́ник «личинка хруща»
са́лє́ник «тс. ВеНЗн; личинка хруща»
салі́й «тс.»
саляник «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
са́ло українська

салама́та «рідка страва із завареного борошна»

неясне;
пов’язувалося з са́ло (Преобр. ІІ 247) або з со́лод (Соболевский РФВ 66, 348–349; Преобр. ІІ 247);
зіставлялося також із гр. σαλγαμάτον «їжа з ріпи» (Фасмер ГСЭ ІІІ 170–171) і з пн.-тюрк. solomat (Mikl. TEl, Nachtr. II 184), телеут. salamat «каша»;
пор. також каз. салма «суп з галушками»;
р. салама́та «бовтанка, рідка каша», [салома́та, солома́т, солома́та, солома́ть] «тс.», [салама́ть] «вівсяна крупа, піджарена на салі», бр. [салама́ха], п. sałamacha «саламаха»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

салама́ть «вінегрет»
салама́ха «саламата, їжа з товченого часнику, хліба і квасолі»
салама́шка «густий осадок, залишок, гуща»
солома́ха «саламата»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
салама́ха білоруська
σαλγαμάτον «їжа з ріпи» грецька
салма «суп з галушками» казахська
sałamacha «саламаха» польська
салама́та «бовтанка, рідка каша» російська
салома́та російська
солома́т російська
солома́та російська
солома́ть «тс.» російська
салама́ть «вівсяна крупа, піджарена на салі» російська
salamat «каша» телеутський
са́ло українська
solomat ?

салогу́б «міщанин, торговець; [товстощокий чоловік Нед]» (знев. заст.)

очевидно, складне утворення з основ іменників са́ло1 і гу́ба́1 (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
са́ло українська
гу́ба́ українська

са́льний «непристойний»

запозичення з російської мови;
р. са́льный, очевидно, походить від фр. sаlе «брудний», що зводиться до свн. sаl «мутний» (двн. sаlо «темного кольору»), спорідненого з дірл. sаlach «брудний», лат. sаlīva «слина»;
на російському ґрунті запозичення зблизилося з са́ло;
безпосереднє виведення від са́ло (Фасмер ІІІ 551) викликає сумнів;
Фонетичні та словотвірні варіанти

са́льність
Етимологічні відповідники

Слово Мова
sаlо давньоверхньонімецька
sаlо давньоверхньонімецька
sаlach «брудний» давньоірландська
sаlīva «слина» латинська
са́льный російська
са́ло російська
sаl «мутний» (двн. sаlо «темного кольору») середньоверхньнімецька
са́ло українська
sаlе «брудний» французька

саля́нка «(орн.) синиця, Parus; (ент.) огнівка жирова, Pyralis pinguinalis Нед»

похідне утворення від са́ло;
назви зумовлені тим, що гусінь цієї огнівки заводиться в салі, а синиця охоче поїдає сало;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
са́ло українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України