САЖНЬОВА — ЕТИМОЛОГІЯ
са́жень (міра довжини)
псл. *sęgъ, *sęžеnь, пов’язане з sęgati «про-стягати руку»;
первісно означало довжину, вимірювану розставленими руками;
зіставлення з лит. síeksnis «сажень» (Mikkola IF 8, 302) необґрунтоване;
р. са́жень, бр. са́жань, др. сяжень, п. sążeń, ч. sàh, ст. sažeň, слц. siaha, вл. sažeň, нл. sežań, болг. м. са́жен, схв. се̏жањ, слн. séženj;
Фонетичні та словотвірні варіанти
посаже́нний
сага́
са́жен
саже́нний
са́жінь
сажне́вий
сажньови́й
соже́нний
«саженний»
ся́жень
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| са́жань | білоруська |
| са́жен | болгарська |
| sažeň | верхньолужицька |
| сяжень | давньоруська |
| síeksnis «сажень» | литовська |
| са́жен | македонська |
| sežań | нижньолужицька |
| sążeń | польська |
| *sęgъ | праслов’янська |
| *sęžеnь | праслов’янська |
| sęgati «про-стягати руку» | праслов’янська |
| са́жень | російська |
| се̏жањ | сербохорватська |
| siaha | словацька |
| séženj | словенська |
| sáh | чеська |
| sažeň | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України