САЖЕР — ЕТИМОЛОГІЯ
са́жа «чорний осад від диму»
псл. *sadja, пов’язане з saditi (sę) «осідати»;
споріднене з лит. súodžiai «сажа, кіптява», дангл. дісл. sōt «тс.»;
р. бр. др. са́жа, п. слц. sadza, ч. sazе, вл. sazу (мн.), нл. [sazе] (мн.), болг. са́жда, м. саѓа, слн. sàje, стсл. сажда;
Фонетичні та словотвірні варіанти
са́джа
«тс.»
саже́р
«сажотрус»
сажи́р
«тс.»
сажни́ця
«сорочка, в якій трусять сажу»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| са́жа | білоруська |
| са́жда | болгарська |
| sazу (мн.) | верхньолужицька |
| sōt «тс.» | давньоанглійська |
| sōt «тс.» | давньоісландська |
| са́жа | давньоруська |
| súodžiai «сажа, кіптява» | литовська |
| саѓа | македонська |
| sazе (мн.) | нижньолужицька |
| sadza | польська |
| *sadja | праслов’янська |
| saditi (sę) | праслов’янська |
| са́жа | російська |
| sadza | словацька |
| sáje | словенська |
| сажда | старослов’янська |
| sazе | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України