САБАДИЛА — ЕТИМОЛОГІЯ
сабади́ла «Sabadilla officinalis» (бот.)
запозичення з наукової ботанічної номенклатури;
нлат. sabadilla походить від ісп. cebadilla, зменш. від cebada «ячмінь»;
назва зумовлена подібністю цвіту сабадили до колосу ячменю;
ісп. cebada походить від лат. cibāta, дієприкметника жін. р. від cibāre «годувати худобу», пов’язаного з cibus «корм», етимологічно неясним;
р. сабади́лла, бр. сабады́ла, п. sabadylа, ч. sabadilla, слц. sabadila, схв. сабадила;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сабады́ла | білоруська |
| cebadilla | іспанська |
| cebada «ячмінь» | іспанська |
| cebada | іспанська |
| cibāta | латинська |
| cibāre «годувати худобу» жін. р. | латинська |
| cibus «корм» | латинська |
| sabadilla | новолатинська |
| sabadylа | польська |
| сабади́лла | російська |
| сабадила | сербохорватська |
| sabadila | словацька |
| sabadilla | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України