САБ — ЕТИМОЛОГІЯ
се́бе́
псл. sebe (sebę) замість давнішого *seve (‹іє. *seō˘-) під впливом форми дав. в. sebě (sobě), sobojǫ;
споріднені з лит. savę͂s, sãvo «себе», sàvei (v- з давнього род. в.) «собі», прус. sebbei, оск. sífeí «тс.», лат. suī «себе», sibī «собі», гр. ἑέ «себе», σφίν «йому»;
іє. *s(e)ō˘е-/s(e)ō˘o-/se;
первісне значення «осторонь, окремо»;
р. себя́, себе́, собо́й, собо́ю, бр. сябе́, сабе́, сабо́й, сабо́ю, др. себе, собѣ, собою, п. siebie, sobie, sobą, ч. sebe, sobě, sobou, слц. seba, sebe, sebou, вл. sebje, sebi, sobu, нл. sebse, sobu, полаб. sibĕ, болг. се́бе (зн., дав. в.), м. себе (род.-зн., дав. в.), схв. сèбе, сèби, со̏бом, слн. sêbe, sêbi, стсл. сeбe, сeбѣ, собоѭ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
збесе́битися
«вийти з себе»
межиусо́биця
межиусо́бник
міжусо́биця
міжусо́бний
обезсеби́ти
«збити з пантелику»
собі́
собі́й
«себелюб, егоїст»
собі́йний
«егоїстичний, себелюбний»
собі́йниця
«егоїстка»
собі́йство
«егоїзм»
собі́чити
«привласнювати»
собо́ю
усо́биця
усо́бник
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
сябе́ | білоруська |
сабе́ | білоруська |
сабо́й | білоруська |
сабо́ю | білоруська |
се́бе (зн., дав. в.) | болгарська |
sebje | верхньолужицька |
sebi | верхньолужицька |
sobu | верхньолужицька |
ἑέ «себе» | грецька |
себе | давньоруська |
собѣ | давньоруська |
собою | давньоруська |
*seu̮ | індоєвропейська |
*seu̮ | індоєвропейська |
*seu̮ | індоєвропейська |
*s(e)u̮е-/s(e)u̮o-/se | індоєвропейська |
suī «себе» | латинська |
sibī «собі» | латинська |
savę͂s | литовська |
sãvo «себе» | литовська |
себе (род.-зн., дав. в.) | македонська |
seв΄e | нижньолужицька |
sobu | нижньолужицька |
sífeí «тс.» | оскська |
sibĕ | полабська |
siebie | польська |
sobie | польська |
sobą | польська |
sebe (sebę)(‹іє. *seō˘-) | праслов’янська |
sebě (sobě) | праслов’янська |
sоbě (sobě) | праслов’янська |
sobojǫ | праслов’янська |
sebę | праслов’янська |
*seve | праслов’янська |
sebę | праслов’янська |
*seve | праслов’янська |
sebę | праслов’янська |
*seve | праслов’янська |
sebbei | прусська |
себя́ | російська |
себе́ | російська |
собо́й | російська |
собо́ю | російська |
сèбе | сербохорватська |
сèби | сербохорватська |
со̏бом | сербохорватська |
seba | словацька |
sebe | словацька |
sebou | словацька |
sêbe | словенська |
sêbi | словенська |
сeбe | старослов’янська |
сeбѣ | старослов’янська |
собоѭ | старослов’янська |
sebe | чеська |
sobě | чеська |
sobou | чеська |
σφίν «йому» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України