РІНЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
рінь «крупний пісок, гравій; [береги річки, покриті жорствою О]»
очевидно, пов’язане з ри́нути, псл. rinǫti;
допускається спорідненість з дісл. rein «поросла травою смуга землі», шв. rēn «тс.», двн. свн. rein «польова межа», дірл. roen «гірський хребет» і, далі, з лит. rievа̀ «міжгір’я», raivė˜ «канавка, жолобок, смуга», лтс. riêva «жолобок, борозна»;
р. [рень] «мілина», др. рѐнь «обмілина, низький берег», схв. ри̑на «пісок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зарі́ння
«берег, покритий дрібними камінцями»
зарі́нок
зарі́нче
«тс.»
на́рінок
«гравій»
о́брі́нок
«невеликий річковий острів, оточений рінню»
приріни́ти
«нанести ріні»
ринь
«крупний пісок»
рін
«нанесена річкою галька, покритий галькою берег, покрита галькою обмілина»
ріни́стий
ріни́сько
«відкладення ріні»
рінни́й
«рінистий»
рі́ння
рінува́тий
«змішаний з крупним піском, гравієм»
(про землю)
рі́ньовий
«тс.»
рі́ня́ви́й
ріня́к
«рінь»
рінякова́тий
«як галька»
ріня́ний
«рінявий»
ріня́чина
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| rein «польова межа» | давньоверхньонімецька |
| roen «гірський хребет» | давньоірландська |
| rein «поросла травою смуга землі» | давньоісландська |
| рѣнь «обмілина, низький берег» | давньоруська |
| riêva «жолобок, борозна» | латиська |
| rievа̀ «міжгір’я» | литовська |
| rinǫti | праслов’янська |
| рень «мілина» | російська |
| ри̑на «пісок» | сербохорватська |
| rein «польова межа» | середньоверхньнімецька |
| ри́нути | українська |
| rēn «тс.» | шведська |
| raivė˜ «канавка, жолобок, смуга» | ? |
рі́ник «піщанка чебрецелиста, Arenaria serpyllifolia L.» (бот.)
очевидно, пов’язане з рінь;
назва зумовлена тим, що місцем поширення рослини є піщані й глинисті ґрунти;
пор. іншу назву цієї ж рослини піщанка;
Фонетичні та словотвірні варіанти
рінок
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рінь | українська |
рі́нни́к «оляпка, Cinclus aquaticus L.» (орн.)
очевидно, пов’язане з рінь;
назва зумовлена тим, що птахи цих видів живуть переважно на піщаних берегах річок, озер, живлячись комахами та іншими безхребетними, що їх збирають на березі або у воді, бігаючи по дну водойми;
форма [ріне́ць] може бути й результатом видозміни форми нире́ць (пор. ниро́к «Aythya nyroca»);
Фонетичні та словотвірні варіанти
ріне́ць
«чорнушка, Nyroca nyrocа Guld.»
(орн.)
рі́нка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рінь | українська |
| ріне́ць (пор. ниро́к «Aythya nyroca») | українська |
| ниро́к | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України