РІЛЛЮ — ЕТИМОЛОГІЯ

рілля́

псл. *orlьja, пов’язане з orati, *ordlо;
р. [ро́лья, роля] «рілля; час заорювання», бр. [ро́ля], др. ролия «нива, рілля», п. вл. нл. rola «земля, рілля», ч. role «зоране поле, рілля», ст. rolí, слц. rol’a «рілля; ґрунт, поле», полаб. rül’ă, схв. ра̏л «міра землі», слн. rál «рілля, оранка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

риля́ «рілля» (Ме)
рільни́й
рільни́к
рільни́цтво
рільни́чий
розрилюва́ти «розорати землю ралом»
рольни́к «рільник»
рольни́цтво «рільництво»
ро́ля́ «рілля»
руля́ «рілля»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ро́ля білоруська
rola «земля, рілля» верхньолужицька
ролия «нива, рілля» давньоруська
rola «земля, рілля» нижньолужицька
rül'ă полабська
rola «земля, рілля» польська
*orlьja праслов’янська
*ordlо праслов’янська
orati праслов’янська
ро́лья російська
роля «рілля; час заорювання» російська
ра̏л «міра землі» сербохорватська
rol'a «рілля; ґрунт, поле» словацька
rál «рілля, оранка» словенська
role «зоране поле, рілля» чеська
rolí чеська

риляк «дрімлюга, Caprimulgus europeus L.» (орн.)

очевидно, пов’язане з рілля́;
назва може бути зумовлена тим, що цей нічний птах удень ховається на землі і замість гнізд робить ямки переважно у м’якому ґрунті або кладе яйця просто на землю;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
рілля́ українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України