РІДИНА — ЕТИМОЛОГІЯ
рідки́й
псл. rědъkъ (< *rědъ);
споріднене з лит. rẽtas «рідкий, рідкісний», rė˜tis «сито, решето», лтс. rēds, rẽ̦ns «рідкий», лат. rēte «мережа, невід», rārus «рідкий»;
іє. *re-dh-, похідне від *er(ǝ)- «нещільний, рідкий; розходитися»;
р. ре́дкий, бр. рэ́дкі, др. рѐдъкый, п. rzadki, ч. řídký, слц. riedky, вл. нл. rědki, полаб. rjîdkĕ, болг. ря́дък, м. редок, схв. ре́дак, ре̑ткӣ, слн. rédek, стсл. рѣдъкъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зрі́дка
обріди́ти
«розрідити»
о́брідка
«зрідка»
о́брі́дкуватий
о́брі́дний
обрі́дчастий
«обрідкуватий»
о́брідь
«тс.»
по́рідкий
«рідкуватий»
по́рідку
прорі́джувати
про́рідкуватий
«рідкуватий»
про́рідь
«місце, де дерева або кущі ростуть дуже рідко»
ріде́ча
«рідке збіжжя у полі»
рідина́
ріди́ти
«розріджувати»
ріді́ти
ріді́шати
рі́дкість
рідни́стий
«рідкий; сипкий»
рідні́ти
«рідіти»
рі́днути
рідня́к
«рідкий ліс»
рідо́та
ріду́ха
«негусто посіяна гречка»
рі́дчати
«рідшати»
рідчі́ша́ти
«тс.»
рі́дшати
рі́дший
розрі́джувач
урі́дь
«зрідка; негусто»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рэ́дкі | білоруська |
| ря́дък | болгарська |
| rědki | верхньолужицька |
| рѣдъкый | давньоруська |
| *re-dh- | індоєвропейська |
| *er(ǝ)- «нещільний, рідкий; розходитися» | індоєвропейська |
| rēte «мережа, невід» | латинська |
| rārus «рідкий» | латинська |
| rė˜ds | латиська |
| rẽ̦ns «рідкий» | латиська |
| rẽtas «рідкий, рідкісний» | литовська |
| rė˜tis «сито, решето» | литовська |
| редок | македонська |
| rědki | нижньолужицька |
| rjódkĕ | полабська |
| rzadki | польська |
| rědъkъ (< *rědъ) | праслов’янська |
| *rědъ | праслов’янська |
| ре́дкий | російська |
| ре́дак | сербохорватська |
| ре̑ткӣ | сербохорватська |
| riedky | словацька |
| rédek | словенська |
| рѣдъкъ | старослов’янська |
| řídký | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України