РІВНЯТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
рі́вний
псл. *orvьnъ (< *orvo-);
споріднене з прус. arwis «справжній, дійсний, вірний, певний», ірл. rîe «рівне поле», rîi «тс.», дангл. двн. rûm «простір», англ. room «місце, простір; приміщення», нвн. Raum «простір», лат. rūs, rūris «село, поле, нива», ав. ravah- «вільний простір», ravasčarāt- «те, що рухається вільно»;
іє. *reu- «широкий, просторий, відкритий; явний, пристрасний»;
припущення про походження з ав. ravan «рівне місце» (Pisani Atti del III Congr. Intern. de Linguisti 376, Зализняк ВСЯ VI 40) недостатньо обґрунтоване;
р. ро́вный, бр. ро́ўны, др. ровьный, п. rîwny, ч. слц. rovný, вл. runy, нл. rowny, болг. ра́вен, м. рамен, [равен], схв. ра́ван, слн. ráven, стсл. равьíъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
врі́вень
врі́вні
дорі́внювати[ся]
дорі́внюючий
«рівний»
зарі́вна
«порівну, рівно; однаково»
зарі́вний
«рівний, однаковий, подібний; рівномірний, розмірний»
зарі́вно
«тс.»
зрівня́лівка
на́рі́вні́
«урівень; поряд; урівні»
на́ровень
«паралельно»
незрі́вняний
незрівня́нний
нері́вень
«нерівний, неоднаковий»
нері́вня́
неспорі́внаний
«незрівняний»
обрі́внювати
по́рі́вно
по́рівну
порівня́льний
порівня́ння
порівня́ти
по́ровень
«нарівні»
по́ровно
«прямо»
рі́ве́н
«рівний»
рі́вень
рі́внанє
«рівняння»
рівна́ти
«рівняти»
рівни́на
рівни́нний
рівни́нник
рівни́стий
«прямий»
рівни́ця
«груба слабо скручена нитка, з якої виготовляють пряжу»
рівні́шати
рі́вня́
рі́вня́ва
рівня́льник
рівня́ння
рівня́ти
ровен
«рівня»
ро́вень
«пара, рівний; рівнина»
рове́сний
«однаковий за віком»
ро́вінь
«рівнина»
ровня́к
«прямий ліс»
упоровень
«врівень»
урі́вень
урі́вні
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ravah- «вільний простір» | авестійська |
| ravasčarāt- «те, що рухається вільно» | авестійська |
| ravan «рівне місце» | авестійська |
| room «місце, простір; приміщення» | англійська |
| ро́ўны | білоруська |
| ра́вен | болгарська |
| runy | верхньолужицька |
| rûm «простір» | давньоанглійська |
| rûm «простір» | давньоверхньонімецька |
| ровьный | давньоруська |
| *reu- «широкий, просторий, відкритий; явний, пристрасний» | індоєвропейська |
| róe «рівне поле» | ірландська |
| rói «тс.» | ірландська |
| rūs | латинська |
| rūris «село, поле, нива» | латинська |
| рамен | македонська |
| равен | македонська |
| rowny | нижньолужицька |
| Raum «простір» | нововерхньонімецька |
| równy | польська |
| *orvьnъ | праслов’янська |
| *orvo- | праслов’янська |
| arwis «справжній, дійсний, вірний, певний» | прусська |
| ро́вный | російська |
| ра́ван | сербохорватська |
| rovný | словацька |
| ráven | словенська |
| равьнъ | старослов’янська |
| rovný | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України