РЯХТЛИВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ряхті́ти «блищати, мерехтіти, [шуміти Нед]»
неясне;
можливо, пов’язане з мерехті́ти;
зіставлення з коренем слів [ря́са, ряси́ти], рясни́й (Кобилянський Мовозн. 1972/3, 78) мало обґрунтоване;
Фонетичні та словотвірні варіанти
рехти́ти
«мерехтіти»
ряхтли́вий
«мерехтливий»
ряхтяни́й
«блискучий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мерехті́ти | українська |
| ря́са | українська |
| ряси́ти | українська |
| рясни́й | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України