РЯТІВНИЧЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
рятува́ти
через посередництво польської мови запозичено з німецької;
нвн. retten (двн. (h)rẹtten) «рятувати, визволяти» споріднене з гол. redden, дфриз. hrẹdda, дангл. hrẹddan, āhrẹddan, дінд. śratháyati «звільняє»;
р. [рятува́ть, ратова́ть, ретова́ть], бр. ратава́ць, п. ratować, ч. retovati, слц. ratovat’, вл. retować, нл. retowaś «рятувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зарату́нок
пораті́вля
пораті́вник
порату́нок
поряті́вля
порятівни́к
поряту́нок
раті́вля
ратівни́к
ратува́ти
рату́нок
рятівни́й
рятівни́к
рятівни́цтво
рятівни́чий
рятува́льний
рятува́льник
ряту́н
ряту́нка
«рятівниця»
рятунко́вий
ряту́нок
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ратава́ць | білоруська |
retować | верхньолужицька |
redden | голландська |
hrẹddan | давньоанглійська |
āhrẹddan | давньоанглійська |
(h)rẹtten | давньоверхньонімецька |
(h)rẹtten | давньоверхньонімецька |
śratháyati «звільняє» | давньоіндійська |
hrẹdda | давньофризька |
retowaś «рятувати» | нижньолужицька |
retten «рятувати, визволяти» (двн. (h)rẹtten) | нововерхньонімецька |
ratować | польська |
рятува́ть | російська |
ратова́ть | російська |
ретова́ть | російська |
ratovat' | словацька |
retovati | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України