РЯТУВАЛЬНИКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

рятува́ти

через посередництво польської мови запозичено з німецької;
нвн. retten (двн. (h)rẹtten) «рятувати, визволяти» споріднене з гол. redden, дфриз. hrẹdda, дангл. hrẹddan, āhrẹddan, дінд. śratháyati «звільняє»;
р. [рятува́ть, ратова́ть, ретова́ть], бр. ратава́ць, п. ratować, ч. retovati, слц. ratovat’, вл. retować, нл. retowaś «рятувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зарату́нок
пораті́вля
пораті́вник
порату́нок
поряті́вля
порятівни́к
поряту́нок
раті́вля
ратівни́к
ратува́ти
рату́нок
рятівни́й
рятівни́к
рятівни́цтво
рятівни́чий
рятува́льний
рятува́льник
ряту́н
ряту́нка «рятівниця»
рятунко́вий
ряту́нок
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ратава́ць білоруська
retować верхньолужицька
redden голландська
hrẹddan давньоанглійська
āhrẹddan давньоанглійська
(h)rẹtten давньоверхньонімецька
(h)rẹtten давньоверхньонімецька
śratháyati «звільняє» давньоіндійська
hrẹdda давньофризька
retowaś «рятувати» нижньолужицька
retten «рятувати, визволяти» (двн. (h)rẹtten) нововерхньонімецька
ratować польська
рятува́ть російська
ратова́ть російська
ретова́ть російська
ratovat' словацька
retovati чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України